07.04.15р. Справа № 904/890/15
За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №174 "Спорт", м.Дніпропетровськ
про стягнення 83 871,86 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Беляєва Т.М., представник за довіреністю № 04/28-06 від 05.01.15р.
від відповідача: Савченко В.Ф., голова правління за наказом № 4-к від 16.11.12р.
Ухвалою господарського суду від 10.02.15р. порушено провадження у справі № 904/890/15 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №174 "Спорт" (далі-відповідач) про стягнення 83 871,86 грн. Справу призначено до розгляду на 26.02.15р.
26.02.14р. до суду від позивача надійшла заявив про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 56 480,72 грн.
Ухвалою господарського суду від 26.02.15р. відкладено розгляд справи на 07.04.15р.
07.04.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про уточнення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 55 363,17 грн., з них: 51 622,33 грн. - сума основного боргу, 463,26 грн. - 3% річних, 3 277,58 грн. - інфляційні втрати, про що також зазначено у відповідній заяві, яку долучено до матеріалів справи.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судовому засіданні усно суму основного боргу визнав у повному обсязі, відзив на позовну заяву не надав. Крім того, повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень про сплату заборгованості за водопостачання та водовідведення за 2014 - 2015 роки.
У судовому засіданні 07.04.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
11.12.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 7726 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - Договір), відповідно до умов п.1. якого, позивач зобов'язується своєчасно надати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 7 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 14.1. Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
Пунктом 17.2. Договору передбачено, що відповідач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у порядку визначеному законодавством.
Цей договір укладається на три роки до 11.12.16р. і набирає чинності з дня його укладання (п.28. Договору).
Як зазначає позивач, він свої зобов'язання за вищезазначеним Договором виконав у повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, за березень 2014р. та з серпня по листопад 2014р., у розмірі 78622,33 грн.
Факт виконання своїх зобов'язань по Договору позивач підтверджує Актами-рахунками приймання наданих послуг (а.с.15- 34).
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 634,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 615,08 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення у розмірі 78 622,33 грн., 3% річних у розмірі 634,45 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 615,08 грн., а всього 83 871,86 грн.
Позивачем 26.02.15р. до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, у зв'язку із тим, що відповідачем 27.01.15р. було сплачено 27 000,00 грн., якими було погашено заборгованість за березень 2014р., липень 2014р. та частково серпень 2014р. У зв'язку з чим заборгованість за спірний період з урахуванням оплат складає 51 622,33 грн. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення у розмірі 51 622,33 грн., 3% річних у розмірі 590,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 268,32 грн., а всього 56 480,72 грн.
07.04.15р. позивачем до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення у розмірі 51 622,33 грн., 3% річних у розмірі 463,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 277,58 грн., а всього 55 363,17 грн.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував, суму основного боргу усно визнав у повному обсязі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору, відповідачем господарському суду надано не було.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, умови укладеного між сторонами Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення у розмірі 51 622,33 грн. є обґрунтованими і доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 463,26 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3 277,58 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 174 "Спорт" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 65, код ЄДРПОУ 23076425) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул.Червона, буд. 21А, код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення у розмірі 51 622,33 грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять дві грн. 33 коп.), 3% річних у розмірі 463,26 грн. (чотириста шістдесят три грн. 26 коп.), інфляційні втрати у розмірі 3277,58 грн. (три тисячі двісті сімдесят сім грн. 58 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 08.04.15р.
Суддя Н.Е. Петренко