Справа № 305/544/15-ц
Провадження по справі 2/305/382/15
30.03.2015 року Рахівський районний суд Закарпастької області у складі:
головуючого - судді Ємчук В.Е.
з участю: секретаря - Орос С.Ю.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 25.10. 2014 року, він - ОСОБА_1 рухався дорогою по вул. Спортинва в смт. Солотвино, Тячівського району, автомобілем марки "Mersedes-Benz Vito", державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. О 10 годині 30 хвилин, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "ВАЗ 21003", д.н. НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, та не переконавшись в безпечності маневру лівою частиною заднього бампера допустив зіткнення з автомобілем макрки "Mersedes-Benz Vito", державний номер НОМЕР_1. Після цього, відповідач залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Вина відповідача підтверджена протоколом від 25.10. 2014 року, схемою місця ДТП, поясненнями відповідача та постановою Рахівського районного суду про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за ст. 124 КУпАП. 28.01. 2015 року надіслав відповідачу вимогу про відшкодування шкоди внаслідок ДТП на суму 2500 гривень, однак відповідач не надав жодної відповіді, тому він звернувся до суду з даним позовом. Згідно акту на виконання ремонтних робіт від 10.03. 2015 року, вартість ремонту автомобіля становить 2980 гривень. На підставі наведеного, просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на суму 2980 гривень, та судові витрати в сумі 1243,60 гривень.
Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Вказав, що у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди присутня вина обох сторін, тому збитки, про стягнення яких заявив позивач, він сплатить в розмірі їх половини, а інша частина нехай залишається за рахунок позивача. Тому згідний сплатити шкоду на користь позивача в сумі 1490 гривень.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.10 2015 року, ОСОБА_2 о 10 годині 30 хвилин, в смт. Солотвино, по вул. Спортивній, Тячівського району Закарпатської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21033, д.н. НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпечності маневру, лівою частиною заднього бампера допустив зіткнення з автомобілем марки "Mersedes-Benz Vito" державний номер НОМЕР_1, після чого, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.12. 2014 року, відповідача - ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме, у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. В ході розгляду даного правопорушення, ОСОБА_2, повністю визнав вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Дана постанова не скасована, набула законної сили 23.12. 2014 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлена ця обставина.
З наведеного суд констатує, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25.10. 2014 року, доведена судовим рішенням, їх неправомірність визнана в судовому порядку, тому шкода, спричинена врезультаті винних дій ОСОБА_2, підлягає стягненню з нього.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Відшкодування шкоди можливе за таких умов: завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної чи юридичної особи; дії або бездіяльність, якими завдана шкода є неправомірними.
У відповідності зі статтею 22 цього ж Кодексу, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В судовому засіданні встановлено, що позивачу завдано шкоду внаслідок зіткнення належного йому автомобіля з автомобілем відповідача ОСОБА_2, отже шкоду завдано внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Оскільки, положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачають, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Дане також передбачено статтею 1188 Цивільного Кодексу України.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як встановлено судом, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу ОСОБА_1, як потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особи становить 2980 гривень, як реальна вартість виконаних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля, тому суд вважає, що такі слід стягнути на його користь з відповідача.
Посилання відповідача ОСОБА_2 про те, що зіткнення автомобілів спричинено з вини обох сторін, тому і заподіяна шкода підлягає поділу між ними, суд оцінює критично, поскільки, як вже вказано, преюдиційно виним у скоєнні ДПТ визано відповідача, судовим рішенням (постановою) останнього піддано адміністративному стягненню, таким чином і обов"язок по відшкодуванню матеріальних збитків, врезультаті правопорушення несе відповідач ОСОБА_2 у повному обсязі, а не в частині.
Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з явкою до суду. Стаття 88 ЦПК України передбачає, що підлягають до стягнення стороні, на користь якої ухвалено рішення з другої сторони понесені нею судові витрати, які повинні бути підтверджені документально.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на суму 1243,60 гривень, поряд з цим, документально підтверджено наявність тільки частини таких - це витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 гривень, тому враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача слід такі стягнути, про існування інших судових витрат та їх реальний розмір, позивачем не представлено судом жодного доказу, тому суд відмовляє у стягнення таких з відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212- 215, 223, 293, 294 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2 матеріальні збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 2980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень) гривень.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) гривень.
В задоволенні позову в частині стягнення витрат, пов'язаних з явкою до суду в розмірі 1000 гривень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ємчук В.Е.
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.