йСправа № 304/1956/14-ц
Провадження № 2/304/91/2015
02.04.2015 м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Шешені М. О.,
при секретарі - Готра І.В.,
з участю позивачки - ОСОБА_1,
представника позивачки - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4 сільської
ради - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_3 про визнання рішення сільської ради недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, у якій просить: 1) визнати недійсним рішення 24 сесії 6 скликання Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району від 24 липня 2014 року № 349 «Про затвердження протоколу № 3 узгоджувальної комісії Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області по розгляду земельного спору з приводу меж земельної ділянки, що відводиться їй для ведення особистого селянського господарства»; 2) зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні нею власною земельної ділянкою, належною їй згідно державного акту; 3) зобов'язати ОСОБА_3 відновити з нею правила добросусідства, що існували до перенесення ним огорожі, шляхом перенесення такої огорожі на 3-и метри у бік збільшення її земельної ділянки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона являється власником земельної ділянки в с.Тур»я-Пасіка, вул.Борканюка, 11 Перечинського району Закарпатської області та законним володільцем і користувачем сусідньої земельної ділянки, що розташована у с.Тур»я - Пасіка по вул.Борканюка, Перечинського району, Закарпатської області між дворогосподарствами №11 та №10. При цьому, Тур»я-Пасіцька сільська рада шляхом прийняття рішень та суміжний землекористувач ОСОБА_3 своїми діями постійно порушують її права власності та користування на належні їй земельні ділянки. Оскільки вона протягом останніх 30-и років проживає в с.Тур»я - Пасіка по вул.Борканюка, №11 Перечинського району Закарпатської області та використовує територію, прилеглу до власного житлового будинку, для його обслуговування та ведення селянського господарства в незмінних до недавнього часу межах. Право власності її на земельну ділянку площею 0,2100 га (кадастровий номер 2123285501:01:002:0065) з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Тур»я-Пасіка, вул.Борканюка, 11 Перечинського району Закарпатської області посвідчується Державним актом серії ЯК № 745054 від 19 січня 2010 року. Межі даної земельної ділянки встановлювалися на місцевості під час розробки документації із землеустрою згідно акту від 23 грудня 2009 року. Крім того, згідно рішення 9 сесії 6 скликання Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області від 09 грудня 201 року №101 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує її право власності на земельну ділянку за давністю користування», зміненим згідно рішення 15 сесії 6 скликання Тур»я-Пасіцької сільської ради від 24 вересня 2012 року № 155 та викладеним в новій редакції згідно рішення 24 сесії 6 скликання Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області від 29 листопада 2013 року №261, їй надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею до 0,06 га в с.Туря Пасіка, між дворогосподарствами №11 та №10 по вул.Борканюка для ведення особистого селянського господарства. Про її законне володіння земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства також свідчить лист Перечинського відділення Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Ужгородської об'єднаної ДПІ, згідно якого в податковій інспекції за нею рахуються земельна ділянка житлового фонду та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак наразі вона звільнена від сплати податку за землю, оскільки є пенсіонером. Тобто, за земельні ділянки, які перебувають у її безпосередньому користуванні - площею 0,21 га житлового фонду та всього 1,16 га для ведення особистого селянського господарства вона сумлінно сплачувала податок за землю, однак у зв'язку із отриманням у 2003 році пенсійного посвідчення звільнена від сплати такого податку. Земельні ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,21 га та для ведення особистого селянського господарства площею до 0,06 га є суміжними між собою, об'єднані однією огорожею протягом багатьох років. Землекористування між нею та ОСОБА_3 раніше здійснювалося за правилами добросусідства в порядку, визначеному картографічними матеріалами мензульної зйомки. Однак, з того моменту, як вона проявила бажання реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована поруч з її житловим будинком та якою вона незмінно користується протягом багатьох років, а також звести огорожу навколо земельної ділянки, що належить їй на праві власності згідно державного акту, відповідач ОСОБА_3 разом з відповідачем - Тур»я-Пасіцькою сільською радою вчиняють юридичні і фактичні перешкоди таким її волевиявленням. Зокрема, ОСОБА_6 самовільно переніс огорожу на 3-и метри у бік зменшення її земельної ділянки, якою вона законно володіє, та загородив прохід під стіною будівлі на її земельній ділянці. Крім того, знищив межові знаки та не дає можливості спорудити огорожу. Разом з цим, Тур»я-Пасіцькою сільською радою всупереч конституційних гарантій непорушності права власності та правил добросусідства, що склалися раніше, 24 сесією 6 скликання від 24 липня 2014 року прийнято рішення № 349 «Про затвердження протоколу №3 узгоджувальної комісії Тур»я-Пасіцької сільської ради по розгляду земельного спору з приводу меж земельної ділянки, що відводиться ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства», яким визначено межу належної їй земельної ділянки по існуючій огорожі, яка в свою чергу самовільно встановлена Дерев»янко М.В. у бік зменшення її ділянки та загородила прохід під стіною будівлі на цій земельні ділянці. На неоднократні заяви про самовільне перенесення огорожі ОСОБА_3, Тур»я-Пасіцької сільською радою жодних заходів не було вжито. Тому вважає, що рішення 24 сесії 6 скликання Тур»я-Пасіцької сільської ради від 24 липня 2014 року № 349 « Про затвердження протоколу №3 узгоджувальної комісії Тур»я - ОСОБА_4 сільської ради по розгляду земельного спору з приводу меж земельної ділянки, що відводиться ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства», яким визначено межу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, підлягає визнанню недійсним, а встановлена ОСОБА_3 огорожа підлягає знесенню із відновленням стану її земельної ділянки, який існував до порушення її прав, а тому просить позов задовольнити.
27 березня 2015 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала суду заяву, у якій просить зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_3 про визнання рішення сільської ради недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.
У судовому засіданні всі учасники судового процесу не заперечили проти зупинення даного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так у судовому засіданні встановлено, що рішенням Перечинського районного суду від 26 лютого 2015 року позов ОСОБА_1 до Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_3 про визнання рішення сільської ради недійним та зобов»язання вчинити певні дії - задоволено, визнано недійсним рішення 24 сесії 6 скликання Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області від 24.07.2014 року за №349 «Про затвердження протоколу №3 узгоджувальної комісії Тур»я-Пасіцької сільської ради по розгляду земельного спору з приводу меж земельної ділянки, що відводиться ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства» та зобов»язано відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні позивачкою ОСОБА_1 земельною ділянкою, яка розташована в с.Тур»я Пасіка, по вул.Борканюка, №11 Перечинського району Закарпатської області, шляхом перенесення огорожі на три метри у бік збільшення земельної ділянки позивачки.
Також встановлено, що ухвалою Перечинського районного суду від 26 березня 2015 року заочне рішення від 26 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_3 про визнання рішення сільської ради недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - скасувано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Крім цього встановлено, що на вищевказане рішення Перечинського районного суду до апеляційного суду Закарпатської області подана апеляційна скарга, а тому таке рішення не набрало законної сили.
Згідно з ст. 201 ч. 1 п. 4 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що рішення по вищезазначеній справі буде мати істотне значення для вирішення даної справи, а тому суд вважає, що по даній справі, провадження слід зупинити до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_3 про визнання рішення сільської ради недійним та зобов'язання вчинити певні дії
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 201 ч. 1 п. 4, 210 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_3 про визнання рішення сільської ради недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - зупинити до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Тур»я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та ОСОБА_3 про визнання рішення сільської ради недійним та зобов»язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_7