.
Справа № 303/1989/15-к
Провадження № 1кп/303/229/15
ряд. стат. звіту № 43
08 квітня 2015 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2015 року за №12015070040000640, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Прилуки Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
02 квітня 2015 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
На підставі обвинувального акту судом встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись військовозобов'язаним, у зв'язку з оголошенням часткової мобілізації та призовом на військову службу у Збройні сили України по мобілізації, будучи належним чином повідомлений у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 16.03.2015 року, пройшовши медичний огляд при ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний головою медичної комісії придатним до військової служби, отримав мобілізаційне розпорядження, яке працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 було вклеєне у його військовий квиток, будучи повідомленим працівниками Мукачівського військомату, які цього ж дня вручили йому повістку на відправку на 17.03.2015 року, про те, що у зазначений в повістці час, він був зобов'язаний з'явитись до Мукачівського ОМВК розташованого за адресою м.Мукачево вул.Духновича,89.
Однак, ОСОБА_5 , порушуючи вимоги ст.65 Конституції України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України №113-VIII від 15.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без відсутності поважних причин, розписатись за отримання мобілізаційного розпорядження та отримати повістку відмовився, про що 16.03.2015 року було складено відповідний акт про відмову, посвідчений підписами працівників Мукачівського ОМВК ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , до військового комісаріату у зазначений на повістці час не прибув та про причини не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.336 КК України, як ухилення від призову за мобілізацією.
30 березня 2015 року між прокурором прокуратури Мукачівського району ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015070040000640 від 26.02.2015 року, та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та підозрюваний ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 за ст.336 КК України.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі підозри під час судового провадження.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний узгодили міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме за ст.336 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом першим частини третьою статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно ст.468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (ст.469 Кримінального процесуального кодексу України).
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1, 4 частини четвертої ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною другою ст. 473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки її умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої санкцією ст.336 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 22, 26, 314, 369, 370-374, 469, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 березня 2015 року між прокурором прокуратури Мукачівського району ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12015070040000640 від 26.02.2015року .
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області в порядку, передбаченому ч.4 ст.394 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У
разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_1