.
303/1767/15-к
1-кп/303/203/15
ряд.стат.звіту 55
08 квітня 2015 р. м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження № 1-кп/303/203/15, внесене в ЄРДР 23 вересня 2014 року за №42014070210000060 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Прилісне Маневицького району Волинської обл., зареєстрованого АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації на особливий період в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на посаді старшого хіміка відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту, старший солдат, не судимого громадянина України.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_3 , являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, у порушення вимог ст.ст.9,11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, через особисту недисциплінованість, маючи об”єктивні можливості, незаконно, без поважних причин, 18 липня 2014 року з наданої йому відпустки не прибув, з"явився на військову службу 13 жовтня 2014 року.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, у порушення вимог ст.ст.9,11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, через особисту недисциплінованість, маючи об”єктивні можливості, незаконно, без поважних причин, 03 листопада 2014 року з лікування не прибув, з"явився на військову службу 24 березня 2015 року.
Суд вважає, що діяння ОСОБА_3 містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, оскільки він, являючись військовослужбовцем, не з”явився вчасно на військову службу без поважних причин у військову частину тривалістю понад один місяць.
25 березня 2015 року між старшим прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України майором юстиції ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.407 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та із застосуванням п.п.2,3,4 ст.76 КК України.
Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України.
ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов не заявлено.
Речових доказів немає.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 374,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 25 березня 2015 року між старшим прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України майором юстиції ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням на два роки.
Згідно ст.76 п.п.2, 3, 4 КК України ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з”являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий: ОСОБА_1