Справа № 461/5357/14-к
26.02.2015 року. м. Львів.
Галицький районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не одруженого, безпартійного, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше судженого: востаннє вироком Галицького районного суду м.Львова від 19.09.2013 року за ч.2 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців
згідно ст.75 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_5 , будучи раніше суджений за злочини проти власності, судимість за які не знята та не погашена, 02.05.2014 року о 12.00 год., перебуваючи у магазині № 52 ПП «Міська оренда» на вул. Городоцькій 53 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, за відсутності уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно заволодів грошовими коштами з каси магазину в сумі 1420,00 грн., з місця події утік та був затриманий у маршрутному таксі, завдавши ПП «Міська оренда» матеріальної шкоди у розмірі 1420,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю, та пояснив, що 02.05.2014 року о 12.00 год., у магазині № 52 ПП «Міська оренда» на вул. Городоцькій,53 у м. Львові, переконавшись що його ніхто не бачить, таємно викрав із каси магазину гроші в сумі 1420,00 грн., з місця події втік та був затриманий у маршрутному таксі.
Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим ОСОБА_5 , факт скоєння злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій, стверджується наступними доказами.
Показаннями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що 02.05.2014 року о 12.00 год. до магазину №52 ПП «Міська оренда» на вул. Городоцькій,53 у м, Львові зайшов невідомий чоловік, який під час того, як вона відвернулась, таємно викрав із касового апарату магазину гроші у сумі 1420,00 грн. та швидко вийшов із приміщення магазину. Продавець, відповідальна за касовий апарат у відділі магазину, де викрали гроші, побачивши зникнення грошей, побігла за ним.
Показаннями свідка ОСОБА_7 , даними в судовому засіданні про те, що 02.05.2014 о 12.00 год. у магазині №52 ПП «Міська оренда» на вул. Городоцькій,53 у м.Львові, вона, повернувшись з підсобного приміщення до прилавку магазину побачила, що у касовому апараті відсутні купюри великого номіналу та чоловіка, який швидко виходив з приміщення магазину і знаходився уже на вулиці, на пів дороги до зупинки. Зрозумівши, що саме чоловік, який поспішав вийти із магазину викрав гроші, почала його наздоганяти. Вибігши за ним на вулицю, почала кричати, вимагаючи, щоб він зупинився, проте зловмисник сів у маршрутне таксі, яке вона зупинила, почала витягувати обвинуваченого на вулицю, після чого ОСОБА_5 віддав їй гроші.
Показаннями представника потерпілого ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що 02.05.2014 року о 12.30 год. їй зателефонувала продавець магазину № НОМЕР_1 ПП «Міська оренда», що на вул. Городоцькій,53 у м.Львові ОСОБА_9 та повідомила їй, що у магазині о 12.00 год. невідомий чоловік викрав з касового апарату магазину гроші у сумі 1420,00 грн., та його побігла наздоганяти продавець магазину ОСОБА_7 .
Протоколом огляду місця події від 02.05.2014 року та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_5 видав гроші у сумі 1420,00 грн.
/а.с.9-18/.
Оцінюючи показання представника потерпілого та свідків про обставини скоєного обвинуваченим злочину на підтвердження вини обвинуваченого, суд надає їм віри оскільки вони знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд знаходить, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій доведені повністю.
Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності», крадіжка (таємне викрадення майна) - це таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення майна у присутності потерпілого або інших осіб, якщо винна особа усвідомлює цю обставину.
При відмежуванні крадіжки від грабежу треба виходити із направленості умислу винної особи і даних про те, чи усвідомлювали потерпілий або інші особи характер вчинюваних винним дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється у відсутності потерпілого чи інших осіб, але й тоді, коли воно відбувається у їх присутності за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для них, а також тоді, коли потерпілий чи інші особи не усвідомлюють (в силу сп'яніння, малолітства тощо) факту протиправного вилучення майна.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений, маючи умисел на таємне викрадення майна, в час вчинення злочину вважав, що за ним ніхто не спостерігає, викрадення майна він вчиняє непомітно для інших осіб.
Обвинуваченням не надано переконливих доказів про те, що таємне викрадення обвинуваченим майна потерпілого переросло у замах на відкрите заволодіння майном внаслідок викриття обвинуваченого продавцем магазину ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні ствердила, що 02.05.2014 о 12.00 год. у магазині №52 ПП «Міська оренда» на вул. Городоцькій,53 у м.Львові, вона, повернувшись з підсобного приміщення до прилавку магазину побачила, що у касовому апараті відсутні купюри великого номіналу та чоловіка, який швидко виходив з приміщення магазину і знаходився уже на вулиці, на пів дороги до зупинки. Зрозумівши, що саме чоловік, який поспішав вийти із магазину викрав гроші, почала його наздоганяти. Вибігши за ним на вулицю, тільки тоді почала кричати, вимагаючи, щоб він зупинився, проте зловмисник сів у маршрутне таксі, яке вона зупинила, почала витягувати обвинуваченого на вулицю, після чого ОСОБА_5 віддав їй гроші. Свідок ОСОБА_6 взагалі не припиняла дій обвинуваченого, стверджує, що обвинувачений на крик свідка ОСОБА_7 не оглядався.
Показання свідка ОСОБА_6 про те, що свідок ОСОБА_7 почала кричати коли обвинувачений, утікаючи з магазину, знаходився біля дверей магазину, чув крик і втікав, суд до уваги не приймає оскільки вони спростовуються показаннями самого свідка ОСОБА_7 про те, що вона, вибігши за обвинуваченим, який знаходився уже на вулиці, на пів дороги до зупинки, на вулицю, тільки тоді почала кричати, вимагаючи, щоб він зупинився, показаннями обвинуваченого про те, що він не чув криків свідка, і безперешкодно сів у маршрутне таксі.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів того, що обвинувачений чув викрики свідка ОСОБА_7 , та усвідомлював, що він викритий, а відтак продовжував вчиняти дії, які можуть кваліфікуватися як замах на грабіж. Пояснення свідка ОСОБА_7 про те, що обвинувачений, ідучи до маршрутного таксі, прищуривши око, шарпався, тому вона думає, що він чув її крик, суд, критично оцінюючи, відхиляє, оскільки вони є неконкретними, непослідовними, базуються на суб'єктивних припущеннях, що викликають сумнів у правдивості, що загалом, не може бути покладено в основу рішення суду і трактується на користь обвинуваченого.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід перекваліфікувати із ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України на ч.2 ст.185 КК України та виходячи з того, що обвинувачений вчинив закінчений злочин, мав можливість користуватися та розпоряджатися викраденим майном, кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно.
Обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, незначний розмір викраденого, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав повністю, відвернув завдану шкоду, посередню характеристику обвинуваченого за місцем проживання, а тому покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.
Обвинувачений, засуджений 19.09.2013 року Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.185 КК України, покарання повністю не відбув, тому невідбуте покарання за попереднім вироком слід приєднати. Принцип обрання остаточного покарання обвинуваченому відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності, слід обрати часткове приєднання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу, враховуючи його особу, слід залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід рахувати з моменту фактичного затримання 02.05.2014 року.
Речовий доказ слід залишити власнику .
Судові витрати слід покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 368, 373- 375 КПК України, суд ,-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та обрати покарання - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України засудженому ОСОБА_5 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 19.09.2013 року, та остаточно, за сукупністю вироків, обрати покарання - 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання - 02.05.2014 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
Речовий доказ: гроші у сумі 1420,00 грн. залишити власнику ПП «Міська оренда» /а.с.61-63/.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 393,12 грн. судових витрат.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з моменту його проголошення, засудженим у цей же термін, з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1