Справа №461/1023/15-ц
02 березня 2015 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
при секретарі Гром'як О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного Управління МВС України у Львівській області, Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про звільнення майна з-під арешту та усунення перешкод у здійсненні права власності,-
позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом, в якому просять звільнити з-під арешту та зняти заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку) автомобіля марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, накладеної постановою старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011 року в кримінальній справі №181- 0311 та усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом зобов'язання Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області зняти арешт та заборону на проведення реєстраційних операцій щодо належного їм на праві власності автомобіля.
В обґрунтування заявленого позову покликаються на те, що в квітні 2011 року, відповідно до генеральної довіреності серії ВР №367325 від 04.04.2011 року придбали в ОСОБА_7 автомобіль марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, котрий був другим власником у черзі осіб, які були володільцями даного транспортного засобу. З метою перереєстрації автомобіля звернулись в Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Калуш, Калуського, Галицького, Долинського, Рогатинського та Рожнятівського районів ГУМВС України у Івано-Франківській області. Там довідались, що на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011 року на належний їм автомобіль накладено обмеження на проведення реєстраційних операцій. Стверджують, що в межах кримінальної справи №181-0311 за фактом зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень, підроблення документів та їх використання невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченими ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 365 КК України, вони не є свідками, підозрюваними чи обвинуваченими. З огляду на те, що вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 01.07.2013 року, який втупив в законну силу, службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області визнано винними у вчиненні службових злочинів та притягнуто до кримінальної відповідальності, відтак будь-які законі підстави для обмеження їх права власності відсутні. Просять позов задовольнити.
Представник позивачів ОСОБА_8, у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує.
В судове засідання представник відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області не з'явився, подав письмові заперечення по суті позову. За змістом заперечень, вказані правовідносини не належить розглядати у порядку цивільного судочинства, оскільки позивач міг оскаржити дії слідчого прокуророві в порядку ст. 234 КПК України (в редакції 1960 року) чи слідчому судді. Фактів, які б вказували на недодержання законності діяльності слідчого СВ прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. чи слідчого Залізничного РВ ЛМУ, котрий проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні), не вказано. Ствердив, що заборона на проведення реєстраційних операцій щодо транспортного засобу накладена у зв'язку з тим, що під час проведення його первинної реєстрації у Львівському ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області, в порушення вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», не сплачено відповідного податку. Зважаючи на те, що остаточного законного рішення у кримінальній справі не прийнято, відтак, вважає, що підстав для задоволення позову недостатньо.
У судове засідання представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області не з'явився, причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що об'єктивно підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленні про вручення поштового відправлення. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов переконання, що позов належить задовольнити з наступних підстав.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена свого права власності чи обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Такі правові регулювання містяться і в ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
Судом встановлено, що 01.04.2011 року Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області ОСОБА_7 було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 11).
04.04.2011 року, власник автомобіля ОСОБА_7, нотаріально оформленою довіреністю уповноважив ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у строк до 04.04.2021 року укладати правочини щодо експлуатації та розпорядження транспортним засобом марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зокрема: керувати з правом використання за межами України, а також розпоряджатись (продати, обміняти, заставити, здати в оренду тощо) (а.с. 12).
Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011 року про накладення заборони на проведення реєстраційних операцій щодо транспортних засобів накладено заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку), до вирішення питання у кримінальній справі №181-0311, серед інших, і на автомобіль марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.
З листа старшого слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Жовківської С.І. від 23.01.2015 року судом встановлено, що 31.05.2013 року в СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області надійшла кримінальна справа №181-0062 за фактом шахрайства, вчиненого особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та виготовлення невстановленими особами завідомо підроблених документів, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.ч.1,3 ст. 358 КК України.
Дана кримінальна справа виділена з кримінальної справи №181-0311, порушеної відносно начальника ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, за фактом зловживання службовим становищем, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України.
Надалі, 28.05.2013 року вказане кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013150060001639.
З листа старшого слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Жовківської С.І. від 26.11.2014 року встановлено, що громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є підозрюваними, обвинуваченими и цивільними позивачами у даному кримінальному провадженні, а автомобіль марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, не є речовим доказом.
Так, у даній кримінальній справі вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 01.07.2013 року, який набрав законної сили, раніше працюючого на посаді начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_12 визнано винним за ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 364 КК України та притягнуто до кримінальної відповідальності.
При цьому, жоден із позивачів, як і ОСОБА_7 не були підозрюваними чи обвинуваченими у даній кримінальній справі, а спірний автомобіль не був визнаний речовим доказом.
Згідно установленої судової практики Верховного Суду України, висловленої у постанові від 15 травня 2013 року, прийнятій за наслідками розгляду справи №6-26 цс-13, предметом якої був спір за позовом власника про звільнення майна з під арешту, накладеного в процесі кримінального провадження, при розгляді якої Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.
З огляду на керуючі роз'яснення Верховного Суду України, суд критично оцінює доводи представника відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в тому, що підставою для відмови у задоволенні позову, є неправильно обраний спосіб захисту.
Не погоджується суд з твердження представника відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про недостатність підстав для задоволення позову у зв'язку з чинністю постанови слідчого Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011 року, оскільки дана обставина не є перешкодою для захисту суду права власності осіб, які не були і не є учасниками кримінального провадження.
До того ж, в діях позивачів не встановлено неправомірної поведінки при купівлі автомобіля, оскільки правочин укладено у письмовій формі, нотаріально засвідченій та їм було роз'яснено обов'язки, визначені ст. 1.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст. 237-250, 1000-1010 Цивільного кодексу України, ст.ст. 65,74 Сімейного кодексу України, пунктів 20 та 50 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року за №1388, якими передбачається необхідність переоформлення довіреності у разі одержання дубліката реєстраційного документа та порядок заміни реєстраційного документа, виданого на ім'я довірителя на свідоцтво про реєстрацію на ім'я повіреного у разі його виїзду за кордон.
З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів є обґрунтованими, а отже є необхідність звільнення заставленого майна з під арешту, оскільки в іншому випадку будуть порушені права власника.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 61, 19, 208, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 321 ЦК України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Звільнити з під-арешту та зняти заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку) автомобіля марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, накладену постановою старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011 року в кримінальній справі №181- 0311.
Зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області зняти арешт та заборону на проведення реєстраційних операцій автомобіля марки Volkswagen Т4, 1999 року випуску, фургон малолітражний-В, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, накладену постановою старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Сапуцького Р.Я. від 23.05.2011 року в кримінальній справі №181- 0311.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.Р. Юрків