ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.03.2015Справа №910/2311/15-г
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ"
до відповідача 1: публічного акціонерного товариства"Всеукраїнський Банк Розвитку"
до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай"
про: визнання поруки припиненою
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/2311/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ" до публічного акціонерного товариства"Всеукраїнський Банк Розвитку", товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" про визнання поруки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ" за договором поруки № PX029031.57029.001 від 20.09.2012, укладеним між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Банк Розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", припиненою.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Банком та Позичальником (Відповідачем 2) було змінено розмір зобов'язань Позичальника перед Банком, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності Поручителя, тобто позивача перед Банком, що за твердженнями Позивача є підставою для припинення поруки, у відповідності до положень ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України.
Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи про те, що зміни, які були внесені до Кредитного договору, були погоджені позивачем шляхом підписання Додаткових угод до Договору поруки, а також зазначив, що умовами додаткових угод до Кредитного Договору розмір відповідальності боржника, відповідно і поручителя, не збільшувався, а навпаки зменшувався, тому твердження щодо збільшення відповідальності Відповідача 1 за оспорюваним правочином не відповідає дійсності.
У судовому засіданні 31.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Враховуючи відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представників сторін, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
20.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (Позичальник) укладено Кредитний договір №KKPOG56504.003 від 20.09.2012р., відповідно до п.1.1 якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти (Кредит) на умовах, визначених цим договором. Сторони встановлюють, що зобов'язання Банку з надання кредиту не є безвідкличним.
За умовами Кредитного договору, кредит надається у розмірі 20 000 000 грн. (п.1.1.1); термін користування кредитом до 19 вересня 2013 року включно (п.1.1.2); процента ставка за користування кредитом: 19% річних; тип процентної ставки - фіксована (п.1.1.3); Позичальник сплачує Банку щомісячно комісію за надання кредитних ресурсів 0,0% від суми ліміту кредитування, що зазначена у п.1.1.1, щомісяця у період сплати. Розрахунок та нарахування комісії здійснюється одноразово щомісяця у перший робочий день місяця за поточний місяць. За місяць, в який укладений цей договір, комісія не нараховується. Розрахунок комісії здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму кредиту, що зазначена у п.1.1.1. При несплаті комісії у зазначений строк вона вважається простроченою (п.1.1.4); Позичальник сплачує Банку одноразово комісію за надання кредитних ресурсів 1,0% від суми ліміту кредитування, що зазначені у п.1.1.1. Розрахунок та нарахування комісії здійснюється Банком одноразово у день укладання договору. Сплата комісії здійснюється Позичальником у день нарахування.
У випадку збільшення ліміту кредитування Позичальник сплачує Банку одноразово комісію за надання кредитних ресурсів 1,0% від уми збільшення ліміту. Розрахунок та нарахування комісії здійснюється Банком у день збільшення ліміту кредитування. Сплата комісії здійснюється Позичальником у день збільшення ліміту кредитування.
Матеріали справи свідчать про те, що між Банком та Позичальником до Кредитного договору було укладено низку додаткових угод, якими, зокрема, змінювалась процентна ставка за користування кредитом, пролонгувався строк повернення кредитних коштів та визначалась сума комісії за зміну умов кредитування.
Так, 18.02.2013р. було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, згідно якої змінювався графік погашення та змінювався розмір процентної ставки до 22% річних, внесені зміни до розділу прав та обов'язки Позичальника.
27.02.2013р. було укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору, за умовами якої в заставу Банку було надано додаткове забезпечення.
01.03.2013р. було укладено Додаткову угоду №3 до Кредитного договору, за умовами якої змінювався термін погашення кредиту, внесені зміни до розділу прав та обов'язки Позичальника.
15.03.2013р. було укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору, за умовами якої в заставу Банку було надано додаткове забезпечення.
02.04.2013р. було укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору, за умовами якої змінювався графік зменшення ліміту кредитної лінії, змінювався розмір процентної ставки до 23% відсотків річних та внесені зміни та доповнення до розділу права та обов'язки Позичальника.
01.06.2013р. було укладено Додаткову угоду №6 до Кредитного договору, за умовами якої було змінено п. 1.1.5 Кредитного договору та встановлено сплату комісії за зміну умов кредитування у розмірі 50 000 грн., а також змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії.
05.07.2013р. було укладено Додаткову угоду №7 до Кредитного договору,за умовами якої викладено в новій редакції п. 1.1.5 та встановлено обов'язок Позичальника одноразово сплати комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,0% відсоток від суми ліміту кредитування, а також змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії.
02.08.2013р. було укладено Додаткову угоду №8 до Кредитного договору, за умовами якої змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії, а також внесено зміни до порядку повернення кредиту та сплати процентів, внесені зміни та доповнення до розділу права та обов'язки Позичальника.
23.08.2013р. було укладено Додаткову угоду №9 до Кредитного договору, за умовами якої в заставу Банку було надано додаткове забезпечення; внесені зміни та доповнення до розділу прав та обов'язки Позичальника.
02.09.2013р. було укладено Додаткову угоду №10 до Кредитного договору, за умовами якої сторони внесли зміни в розділ "Відповідальність сторін" і виклали п.6.2 в наступній редакції:
- в період з 20.09.2012р. по 01.09.2013р. Банк нараховує Позичальнику відсотки у розмірі подвійної процентної ставки, що встановлена в п.1.1.3 цього договору від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення;
- в період з 02.09.2013р. по 11.09.2013р. Банк нараховує Позичальнику відсотки в розмірі процентної ставки, що встановлена а п.1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення;
- в період з 12.09.2013р. по 19.09.2013р. Банк нараховує Позичальнику відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що встановлена в п.1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.
19.09.2013р. було укладено додаткову угоду №11 до Кредитного договору, за умовами якої було змінено термін користування кредитом до 30 вересня 2013 року, та змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії, а також змінено порядок повернення кредиту та сплати процентів, внесені зміни та доповнення до розділу права та обов'язки Позичальника.
27.09.2013р. було укладено додаткову угоду №12 до Кредитного договору, за умовами якої було змінено термін користування кредитом до 15 листопада 2013 року, змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії, а також змінено порядок повернення кредиту та сплати процентів, внесені зміни та доповнення до розділу права та обов'язки Позичальника.
14.11.2013р. було укладено Додаткову угоду №13 до Кредитного договору, за умовами якої було змінено термін користування кредитом до 20 грудня 2013 року, змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії, а також змінено порядок повернення кредиту та сплати процентів, внесені зміни та доповнення до розділу права та обов'язки Позичальника.
20.12.2013р. було укладено Додаткову угоду №14 до Кредитного договору, за умовами якої було змінено термін користування кредитом до 20 грудня 2014 року, змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії, також змінено порядок повернення кредиту та сплати процентів, внесені зміни та доповнення до розділу права та обов'язки Позичальника.
При цьому, 20.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Золотий урожай" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (Боржник) укладено Договір поруки, предметом якого є надання Поручителем поруки перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.
18.02.2013р. у зв'язку з укладанням додаткової угоди №1 до Кредитного договору було укладено додаткову угоду №1 до Договору поруки, згідно якої п. 2.1.1 було викладено в новій редакції, та змінено сплату процентів у разі несвоєчасного погашення кредиту.
01.03.2013 року, у зв'язку з укладанням додаткової угоди №3 до Кредитного договору, було укладено додаткову угоду №2 до Договору поруки.
01.06.2013 року, у зв'язку з укладання Додаткової угоди №6 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №3 до Договору поруки.
05.07.2013 року, у зв'язку з укладання Додаткової угоди №7 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №4 до Договору поруки.
02.08.2013 року, в зв'язку з укладанням Додаткової угоди №8 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №5 до Договору поруки, за умовами якої змінено порядок сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту.
02.09.2013 року, у зв'язку з укладання Додаткової угоди №10 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №6 до Договору поруки.
19.09.2013 року, у зв'язку з укладання Додаткової угоди №11 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №7 до Договору поруки.
27.09.2013 року, у зв'язку з укладання Додаткової угоди №12 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №8 до Договору поруки.
14.11.2013 року, в зв'язку з укладання Додаткової угоди №13 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №9 до Договору поруки.
20.12.2013 року, в зв'язку з укладання Додаткової угоди №14 до Кредитного договору, було укладено Додаткову угоду №10 до Договору поруки.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що Банком та Позичальником (Відповідачем 2) було змінено розмір зобов'язань Позичальника перед Банком, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності Поручителя, тобто позивача перед Банком, що за твердженнями Позивача є підставою для припинення поруки, у відповідності до положень ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Як вже зазначалось, підставою визнання поруки припиненою є укладання додаткових угод до Кредитного договору, за якими, без згоди Поручителя, було змінено розмір зобов'язань Позичальника перед Банком, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності Поручителя перед Банком.
Відтак, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем (поручителем) повинно бути доведено збільшення обсягу його відповідальності внаслідок зміни зобов'язання без його згоди, як поручителя за Кредитним договором.
Частинами 1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вище зазначеної статті слідує, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.
При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
У висновках від 01.07.2013р. Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 Цивільного кодексу України за перше півріччя 2013 року, зокрема, зазначено, що у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
За умовами укладеного Договору поруки, зокрема, у п.5.1.1 передбачено, що Поручитель повністю ознайомлений з договором з якого випливає основне зобов'язання, виконання якого забезпечене порукою, всі умови йому зрозумілі.
Відповідно до п.6.3 Договору поруки, всі зміни та доповнення до цього договору вважаються його невід'ємною частиною, якщо вони укладені у письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими представниками Кредитора та Поручителя.
Що стосується внесення змін додатковою угодою №10 від 02.09.2013р. до п.6.2 Кредитного договору, суд зазначає, що зазначена умова договору встановлює розмір процентної ставки, що застосовується у разі порушення Позичальником строків погашення заборгованості, на рівні подвійному від встановленого у п.1.1.3 Кредитного договору, що становить 46% річних. Процента ставка у розмірі 23% існувала з 02.04.2013р. (додаткова угода №5), тобто на момент укладення Договору поруки вже існував цей розмір відсоткової ставки, що застосовується у разі порушення Позичальником строків погашення заборгованості.
При цьому, така відповідальність існувала з дати укладення договору, а додатковою угодою №10 внесені зміни щодо періоду, за які нараховується така ставка, а не зміни щодо розміру відповідальності.
Також слід зазначити що між Банком та клієнтом було достигнуто домовленості щодо навпаки зниження відповідальності Позичальника на певний період, а саме «...сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення заборгованості у розмірі вказаному у п. 1.1.3 кредитного договору (23 річних) від суми залишку непогашеної заборгованості в період з 02.09.13 по 11.09.2013 ». Про це свідчать зміни внесені Додатковою угодою №10 до Кредитного Договору та відповідні зміни до Договору поруки - Додаткова угода № 6 від 02.09.13 р.
Твердження позивача щодо збільшення його відповідальності у зв'язку з одноразовою комісією за зміну умов кредитування, суд не бере до уваги, оскільки комісійна винагорода не є борговою сумою оскільки сплачувалась позичальником вже під час підписання додаткових угод. Твердження Позивача що останній не знав про встановлення зобов'язань щодо сплати Відповідачем-2 одноразової комісії за внесення змін до Кредитного договору у розмірі 50 000,00 грн. спростовується тим, що комісія була оплачена в день зміни умов кредитування та не є борговоюсумою Відповідача 2, згідно Додаткової угоди №11 від 19.09. 2013 р. до Кредитного договору та у зв'язку з цим не може збільшувати обсяг відповідальності позивача.
Комісія встановлена додатковими угодами № 12 від 27.09.2013 р. та № 13 від 14.11.2013 р. також не є боровоюсумою, та сплачувалась позичальником та іншим Поручителем в день укладання додаткових угод до кредитного договору, про що свідчать відповідні виписки по рахункам та меморіальні ордери.
Таким чином, твердження позивача, що встановлення одноразової комісії за зміну умов кредитування збільшують його відповідальність є необґрунтованими.
За таких обставин, враховуючи, що обсяг відповідальності поручителя не збільшувався та приймаючи до уваги те, що, в зв'язку з внесенням змін до Кредитного договору до Договору поруки, також, вносилися зміни шляхом підписання Додаткових угод на що позивачем надано згоду, яка викладена в додаткових угодах до Договору поруки, порука з підстав передбачених ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України не припинилась.
У п.4.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" №1 від 24.11.2014р. визначено, що зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням.
Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.
Водночас, відповідно до п. 2.2. Договору поруки, у разі внесення змін до договору, з якого випливає зобов'язання, що мають наслідками збільшення обсягу відповідальності Поручителя, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язання в розрізі таких змін за умови, якщо Поручитель письмово погодився із такими змінами у зобов'язанні.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наразі, підписання Позивачем всіх додаткових угод до Договору поруки свідчить про обізнаність вказаного учасника з умовами вказаних правочинів, і як зазначив Позивач "не інформованість Поручителя", з урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, не звільняє останнього від відповідальності встановленої Договором поруки.
При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи наявний протокол №б/н від 13.08.2013р., протоколи б/н від 28.02.2013р., від 28.03.2013р., від 01.08.2013р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Золотий урожай», в яких передбачені повноваження директора вказаного товариства на приймання рішення, підписання та внесення будь-яких змін в умови всіх договорів, в тому числі, але не виключно в умови договорів застави/іпотеки/поруки/цесії та інших, що укладені (або будуть укладені у майбутньому) між ТОВ "Торговий дім «Золотий урожай» та ПАТ "ВБР" в забезпечення зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" за Кредитним договором, в тому числі, але не виключно пов'язані зі: збільшенням/зменшенням суми кредиту, збільшенням/зменшенням процентної ставки за користування кредитом, збільшенням/зменшенням строку користування кредитом, встановленням або скасуванням комісій, встановленням та зміною графіка користування кредитом, перенесенням/зміною термінів погашення (обнуління) грантів та інших умов кредитного договору на свій розсуд.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що позивач надав згоду на внесення змін до договору поруки в зв'язку з укладенням додаткових угод про внесення змін до Кредитного договору, твердження позивача визнаються безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Відтак, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повне рішення складено: 03.04.2015р.
Суддя Шкурдова Л.М.