ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.04.2015Справа №910/6131/15-г
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
доПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
простягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 525 грн. 00 коп.
Представники:
від Позивача: Синельніков М.О. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились;
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 525 грн. 00 коп..
Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 А 355747 від 06.09.2013 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Шкода», державний реєстраційний номер АІ 8854 СР, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 4929 МХ, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4492630, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6131/15-г, судове засідання призначено на 01.04.2015 р.
27.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.03.2015 року.
27.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.03.2015 року.
30.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, якими частково визнав позовні вимоги на суму в розмірі 7 174 грн. 76 коп.
В судовому засіданні 01.04.2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 23.03.2015 р. уповноваженій особі підприємства.
Таким чином, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 01 квітня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06 вересня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (Страховик) та Іноземним підприємством «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 А 355747, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер АІ 8854 СР.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2014 року по бульвару Д. Народів, 25 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер АІ 8854 СР, під керуванням Мосодзьоба В'ячеслава Валерійовича, та транспортного засобу «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 4929 МХ, під керуванням Капітонова Олександра Олександровича, що підтверджується Відомостями №9395130 про дорожньо - транспортну пригоду.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Шкода», державний реєстраційний номер АІ 8854 СР.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2014 року у справі №757/15650/14-п Капітонова Олександра Олександровича, водія транспортного засобу «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 4929 МХ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до Страхового акту № 20054Р/40/14 від 22.09.2014 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування СТО Грінчук Б.М. із зазначенням призначенням платежу: «страхове відшкодування згідно Дог. А355747 від 11.09.2013 р., на ремонт АІ8854СР, рахунок №925 від 18 липня 2104 р., Страх. ІП Кока - Кола, без ПДВ.» в розмірі 9245 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 23552 від 23.09.2014 року, та в розмірі 1280 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №30324 від 18.11.2014 р.
Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 4929 МХ, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4492630, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 9 525 грн. 25 коп. відповідно до встановлених Полісом № АС/4492630 лімітів відшкодування по майну.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 А 355747 від 06.09.2013 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер АІ 8854 СР, було відшкодовано на користь Страхувальника 10 525 грн. 00 коп.
Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 4929 МХ, встановлена у судовому порядку Постановою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2014 року у справі №757/15650/14-п, якою Капітонова Олександра Олександровича, водія транспортного засобу «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 4929 МХ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
При цьому, Суд зазначає, що відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 4929 МХ, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4492630, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок. Проте, як вбачається з копії Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4492630, наданого Відповідачем на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, розмір франшизи складає 510 грн. 00 коп.
Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4492630 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510 грн. 00 коп.), Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати у заявленому Позивачем розмірі 9 525 грн. 00 коп., оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України Суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.
Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо необхідності зменшення суми страхового відшкодування на суму податку на додану вартість з огляду на наступне.
Згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.
Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, Позивачем було перераховано Фізичній особі - підприємцю Грінчук Богдану Миколайовичу згідно з рахунком на оплату №295 від 18 липня 2014 року суму в розмірі 10 525 грн. 00 коп. із зазначенням призначенням платежу: «страхове відшкодування згідно Дог. А355747 від 11.09.2013 р., на ремонт АІ8854СР, рахунок №925 від 18 липня 2104 р., Страх. ІП Кока - Кола, без ПДВ.» в розмірі 9245 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 23552 від 23.09.2014 року, та в розмірі 1280 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №30324 від 18.11.2014 р. Таким чином, в даному випадку відповідно до норм чинного законодавства України податок на додану вартість не був нарахований взагалі, а тому доводи Відповідача є необґрунтованими.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 33-37, ідентифікаційний код юридичної особи 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 65, ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) 9 525 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03 квітня 2015 року.
Суддя О.В. Чинчин