Справа № 583/3013/14-к
1-о/583/1/15
"01" квітня 2015 р. м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
заявника - засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Камертон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву
ОСОБА_6 від 06.08.2014 року
про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами -
13.08.2014 року до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року по справі № 1-15\1990, за яким його засуджено за ст.ст. 94, 100, 222 ч. 3, 42, 14 КК України 1960 року до дванадцяти років позбавлення волі.
Вимоги мотивував тим, що до обставин, які не були відомі суду на час ухвалення вироку та могли суттєво вплинути на прийняття рішення відносяться:
1) завідомо неправдиві свідчення свідка ОСОБА_7 в частині погрози йому ОСОБА_8 вбивством та завдання ним ОСОБА_9 начеб-то побоїв;
2) добросовісна, несвідома самообмова ОСОБА_4 в погрозі умисним вбивством потерпілом ОСОБА_10 .. Зазначав, що внаслідок недостатності та відсутності необхідних юридичних знань, він несвідомо погодився на запропоновану слідчим версію про погрозу.
3) неправильність пояснень експерта ЯКОВЛЄВА в частині джерела отримання ОСОБА_8 побоїв. Вважав, що експерт ОСОБА_11 безпідставно поставив перед ОСОБА_8 завідомо обвинувальні питання про нібо-то бійку останнього, що неправомірно було використано слідчим та судом для обвинувальних висовків.
4) інші обставини, про які хоч і було відомо слідству, але вони не були достатньо висвітленими та дослідженими, зокрема, неправильна оцінка судом тверджень ОСОБА_4 про напад на нього ОСОБА_12 з метою пограбування.
Вважав, що внаслідок незнання та неврахування вищезазначених обставин, суд дав неправильно юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , як у випадку з потерпілим ОСОБА_13 , так і у випадку з потерпілим ОСОБА_14 , допустивши через це неправильне застосування кримінального закону, яке істотно вплинуло на правильність судового рішення..
Вказував, що висновок суду про те, що, начеб-то ОСОБА_15 вступив у бійку з потерпілим ОСОБА_16 та у взаємній бійці умисно позбавив життя останнього, є помилковим, необгрунтованим та не підтвердженим жодними фактичними обставинами.
Наголошував та тому, що вирок не оскаржує і не надає оцінку доказам, а лише обгрунтовує свої доводи, відповідно до висновку судово-медичної експертизи та тільки фактичним обставинам справи.
Відповідно, в ході досудового розслідування, з'ясувавши детально обставини справи, допитавши свідків та отримавши висновки експертиз, слідчий мав би врахувати норми закону про необхідну оборону, та змінити обвинувачення з урахуванням необхідної оборони.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_15 просив змінити вирок Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року: за ст. 100 КК України 1960 - виправдати; за ст. 94 КК України 1960 - перекваліфікувати на ст. 104 КК України 1960 або на ст. 124 КК України 2001.
В судовому засіданні ОСОБА_15 підтримав вимоги за заявою про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами з наведених у заяві мотивів, пояснив, що не мав можливості повідомити про нововиявлені, на його думку, обставини через юридичну необізнаність.
Захисник в судовому засіданні наполягала на задоволенні вимог за заявою ОСОБА_4 , вважала, що існують передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 450 КПК України підстави для перегляду за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року.
Прокурор у судовому засіданні висловився про відсутність законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 , оскільки ним фактично порушується питання про повторне дослідження доказів по кримінальній справі та скасування вироку суду з мотивів неповноти.
Суд, дослідивши матеріали кримінальної справи № 1-15\1990, врахувавши доводи за заявою ОСОБА_4 , думку осіб, що беруть участь судовому засіданні, виходив з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто, нововиявленими обставинами є встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в прямому зв'язку з предметом доказування у кримінальному провадженні та спростовують їх через попередню невідомість.
В розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України підставами для перегляду у встановленому цією статтею вироку суду, що набрав законної сили, можуть бути лише такі нововиявлені обставини, які мають значення для вирішення справи й існували на час розгляду, але не були тоді відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Тобто, йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі суду.
Судом встановлено, що вироком Охтирського міського суду Сумської області від 17.02.1990 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06.03.1990 року, ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 94, 100, 222 ч. 3, 42, 14 КК України 1960 до позбавлення волі на строк 12 років з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії суворого режиму, із застосуванням лікування від алкоголізму.
Суд не знаходить підстав для визнання неправильним висновків експерта ОСОБА_17 , які маються в матеріалах кримінальної справи № 1-15\1990 \а.с. 210-211, 216-224, 277-278\, які були предметом дослідження судом першої та касаційної інстанції. Посилання ОСОБА_4 на те, що смерть потерпілого ОСОБА_12 настала внаслідок наявної у нього патології серця («велике серце»), є надуманим, таким, що не знайшло підтвердження ні матеріалами кримінальної справи, ні показами допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_17 .
Суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_4 на покази свідків - колишніх працівників Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про обставини виявлення події злочину та затримання ОСОБА_4 , оскільки ці покази не впливають на систему інших доказів, належних до предмета розгляду судів першої та касаційної інстанції, які висловили свою позицію та дали оцінку цим показам. Доказів, з яких підстав не можливо визнати ці покази допустимими, ОСОБА_21 та його захисник не наддали.
За висновком суду ОСОБА_15 та його захисник не надали доказів щодо завідомо неправдивих свідчень свідка ОСОБА_7 в частині погрози йому ОСОБА_8 вбивством та завдання ним ОСОБА_9 начеб-то побоїв. Саме по собі звернення до Охтирського МВ УМВС України в Сумській області про проведення відповідної перевірки та притягнення до відповідальності ОСОБА_22 не є належним доказом, оскільки на це не дотримано процессуальної форми, визначеної нормами кримінального процессуального закону. ОСОБА_8 та його захисником не оскаржено бездіяльність посадових осіб Охтирського МВ УМВС України в Сумській області з приводу невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення.
Суд визнав помилковими твердження ОСОБА_4 про те, що про існування нововиявлених обставин свідчить абзац 11 мотивувальної частини ухвали Апеляційного суду Сумської області від 20.03.2014 року \а.с. 45-46\, оскільки в цій ухвалі міститься лише посилання про порядок розгляду заяви ОСОБА_23 .
Безпідставними є посилання ОСОБА_4 про його добросовісну, несвідому самообмову в погрозі умисним вбивством потерпілом ОСОБА_24 , внаслідок недостатності та відсутності необхідних юридичних знань ОСОБА_4 , як це було визначено за версією слідчого, оскільки під час розгляду справи судом першої та касаційної інстанції право ОСОБА_4 на захист було належним чином забезпечено адвокатом.
Оцінивши в судовому засіданні доводи ОСОБА_4 , суд виходить із того, що зазначені ним доводи в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду за своєю правовою природою можуть бути доказами у справі, а не фактом, що може бути визнаний істотною обставиною, яка дає підстави для перегляду судового рішення.
Наведені в заяві ОСОБА_4 підстави перегляду вироку за нововиявленими обставинами фактично зводяться до оскарження вироку з питань неповноти.
Розглядаючи заяву ОСОБА_4 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами суд дійшов до висновку про те, що заявником та його захисником не було наведено жодних доказів на доведення існування підстав, передбачених ст. 459 КПК України, з яких вирок підлягає перегляду за такими обставинами.
З огляду на викладене, судом достовірно встановлено, що ті обставини, на які є посилання в заяві засудженого ОСОБА_4 , як на підстави для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами, мають фактично характер повторного дослідження доказів у кримінальному провадженні, вимоги їх переоцінки щодо події вчиненого кримінального правопорушення, суперечать положенням п.1. ч.1 ст.7 КПК України, зокрема такій засаді кримінального провадження, як верховенство права, яке передбачає принцип юридичної визначеності, відповідно до якого, якщо суди остаточно вирішили справу, їхнє рішення не повинно братися під сумнів, жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вимог за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 459-460, 465-467 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_6 від 06.08.2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського міського суду Сумської області від 07.02.1990 року по справі № 1-15\1990, яким його засуджено за ст.ст. 94, 100, 222 ч. 3, 42, 14 КК України 1960 року до дванадцяти років позбавлення волі - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 7 днів із дня її проголошення, а заявником- ОСОБА_8 в цей же строк з часу отримання повного тексту ухвали.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_25
Повний текст ухвали суду виготовлений і проголошений 03.04.2015 року о 10.00 год.