ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
02.04.2015Справа № 910/7994/15-г
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Державного агентства резерву України
про стягнення 9 962,29 грн.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 08-1302 від 13.03.2015 р. (вх. № 7994/15 від 31.03.2015 р.) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а) документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано представником ПАТ "Укрнафта" на підставі довіреності № 10-618/д від 20.11.2014 р., яка видана ПАТ "Укрнафта" в особі виконуючого обов'язки Голови Правління Куща Олексія Єгоровича, який діяв на підставі Статуту та наказу ПАТ "Укрнафта" № 260-к від 23.09.2014 р.
Натомість серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом на час видачі вищенаведеної довіреності підтверджували посадове становище Куща О.Є. як виконуючого обов'язки Голови Правлінн ПАТ "Укрнафта", як-то: наказ про покладання обов'язків Голови Правління № 260-к від 23.09.2014 р., установчі документи юридичної особи позивача, довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, тощо. А рівно, до позовної заяви не додано доказів, які б свідчили про те, що Кущ О.Є. був наділений достатнім обсягом повноважень для того, щоб видавати за своїм підписом довіреності на представництво інтересів ПАТ "Укрнафта". Зокрема, наказ № 260-к від 23.09.2014 р, на який наявне посилання у довіреності № 10-618/д від 20.11.2014 р., фактично до позовної заяви не доданий, що підтверджується Актом відділу діловодства суду від 31.03.2015 р., тоді як додано зовсім інший наказ № 280-к від 09.09.2013 р.
За таких обставин суд не може дійти висновку про те, що подану позовну заяву ПАТ "Укрнафта" підписано уповноваженою на те особою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
В підтвердження направлення відповідачеві копії поданої до суду позовної заяви і доданих до неї документів, позивач додав до даної позовної заяви фіскальний чек № 0784 від 17.03.2015 р. та опис вкладення у цінний лист від 17.03.2015 р.
Натомість, з вищенаведеного опису вкладення у цінний лист від 25.03.2015 р. вбачається, що відповідачу надіслано "позовну заяву про стягнення заборгованості за договором зберігання від 13.03.2015 № 08-1332", а отже, іншу позовну заяву, ніж ніж та, яка подана до Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 р. № 08-1302.
За таких обставин, фіскальний чек № 0784 від 17.03.2015 р. та опис вкладення у цінний лист від 17.03.2015 р. не приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України. Інші докази, які б підтверджували направлення відповідачеві копії саме позовної заяви від 13.03.2015 р. № 08-1302 і доданих до неї документів, фактично до позовної заяви не додані.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
За таких обставин, позовна заява від 13.03.2015 р. вх. № 08-1302 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега