Провадження № 22ц/790/2912/15
Справа №640/472/13ц Головуючий 1 інст. - Попрас В.О.
Категорія :договірні Доповідач - Бобровський В.В.
26 березня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Бобровського В.В.,
с у д д і в Кокоші В.В.,
Шевченко Н.Ф.,
при секретарі Лашаковій Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на рішення Київського районного суду м.Харкова від 24 лютого 2015 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення страхових виплат та пені,-
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "СК "УНІКА", третя особа ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", про стягнення суми страхового відшкодування та пені за прострочення виконання зобов'язання за договором добровільного страхування від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби позичальника за кредитним договором, укладеного ним з ПАТ "Райффайзен Банк аваль" 29 листопада 2007 року, відповідно до умов якого він отримав у банку кредит у розмірі 140000 доларів США, з оплатою 13% річних за користування запозиченими коштами, та погашення заборгованості до 29 листопада 2027 року.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що відповідно до п.11.3 Кредитного договору він зобов'язався з метою забезпечення поточного стану його платоспроможності та кредитоспроможності здійснити страхування життя або від нещасних випадків на користь та на вимогу банку ,в сумі, не меншій за суму кредиту та на те, що він щорічно укладав з ПрАТ "СК "УНІКА" договори добровільного страхування від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби, в тому числі договір від 1 грудня 2011 року, під час дії якого він захворів на тяжкі захворювання та рішенням МСЕК від 25 липня 2012 року його визнано інвалідом 2-ї групи про що він письмово повідомив відповідача 26 липня 2012 року про настання страхового випадку, проте страховою компанією в порушення умов договору страхування, не було вжито відповідних заходів на виконання зобов'язань за цим договором та не перераховано суми страхового відшкодування з кінцевим терміном прийняття рішення 27 листопада 2012 року.
З урахуванням уточнених у квітні 2013 року ,серпні та грудні 2014 року позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування з перерахуванням на його рахунок у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" у розмірі 985126,44 грн., а також стягнути на його корить за прострочення виконання ПрАТ "СК "УНІКА" з 23 жовтня 2012 року по 22 грудня 2014 року зобов'язання виплатити страхового відшкодування 28872051 грн. пені за кожен день прострочення на підставі п.5 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів";357753,41 грн. пені на підставі п.7.3 договору страхування та на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 63950,48 грн. із розрахунку 3% річних з 28 листопада 2012 року по 22 грудня 2014 року і 206876,56 грн. інфляційних втрат невиплатою страхового відшкодування з грудня 2012 року по листопад 2014 року включно.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішення Київського районного суду м.Харкова від 24 лютого 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "СК "УНІКА" на користь ОСОБА_3, 28872051 грн. пені на підставі ч.5 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів", 357753,41 грн. пені за п.7.3 договору страхування, 63950,48 грн. 3-х відсотків річних та 206876,56 грн. інфляційних втрат на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, вирішені питання про судові витрати, а у позові про стягнення 985126,44 грн. суми страхового відшкодування - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПрАТ "СК "УНІКА" з посиланням на безпідставність заявленого ОСОБА_3 позову про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій на його користь, неправильне застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та порушення судом вимог процесуального права при розгляді справи, просить рішення районного суду скасувати в частині задоволених вимог ОСОБА_3, та новим рішенням у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України вирішила апеляційну скаргу ПрАТ "СК "УНІКА" задовольнити частково, рішення суду змінити, виходячи з наступного.
За правилом ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків,встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.
Суд, за нормою ч.1 ст.11 ЦПК України, розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.
По справі, згідно наданих доказів встановлено та не оспорюється те, що ОСОБА_3, на підставі кредитного договору від 29 листопада 2007 року отримано для придбання житлового будинку кредит у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 140000 доларів США до 29 листопада 2027 року з оплатою 13% річних за користування запозиченими коштами та погашенням заборгованості щомісячними внесками відповідно встановленого графіку.
З метою забезпечення виконання позичальником прийнятих зобов'язань п.11.3 кредитного договору, окрім передання в іпотеку нерухомого майна, ОСОБА_3 був зобов'язаний здійснити страхування життя на користь та вимогу кредитора, в сумі не меншій за суму кредиту та протягом всього строку дії цього договору поновнювати дію договорів (полісів) страхування на зазначених умовах.
На виконання прийнятих позивачем зобов'язань з 2007 року щорічно укладались відповідні договори страхування з ПрАТ "СК "УНІКА" останнім такий договір укладено 1 грудня 2012 року зі строком дії до 1 грудня 2012 року, в період якого у ОСОБА_3 виникло тяжке захворювання і рішенням МСЕК від 25 липня 2012 року його визнано інвалідом другої групи за загальним захворюванням.
Про встановлення йому інвалідності ОСОБА_3, у відповідності до п.п. "б" п.3 договору страхування повідомив страховика 28 липня 2012 року з наданням відповідних документів в передбачених п.4.4 цього договору, проте у строки, встановлені п.п.ч.4-ч.7 відповідачем рішення про встановлення страхового випадку та виплату страхової суми, яка складала за п.п. "в" ч.1, 80% страхової суми, не було виплачено, а 20 грудня 2012 року на адресу позивача було направлено лист з пропозицією пройти медичне обстеження у НДІ медико-соціальних проблем інвалідності.
Згідно довідок МСЕК чергових обстежень позивача у липні 2013 року та у липні 2014 року інвалідність 2-ї групи ОСОБА_3 підтверджувалась до чергового перегляду 30 липня 2015 року.
Відповідно умов угоди про врегулювання випадку, укладеного ПрАТ "Уніка" та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" у якості вигодонабувача за договором страхування, сторони у відповідності до п.п. 4, 7.1, 7.8 цього договору визнали подію з ОСОБА_3 страховою та в рахунок страхового відшкодування включені всі вимоги банку, в тому числі пеня, будь-які штрафи, судові витрати на загальну суму 993654 грн. й ухвалою суду від 15 січня 2015 року за заявою представника закрито провадження за позовом банку про стягнення з ПрАТ "СК "Уніка" суми страхового відшкодування.
Відмовляючи у позові ОСОБА_3, про стягнення заборгованої суми страхового відшкодування та стягуючи з відповідача на його користь нараховані суми пені у відповідності до умов договору страхування, вимог п.5 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів", а також за прострочення виконання зобов'язання щодо страхового відшкодування 3х річних та інфляційних втрат за нормою ч.2 ст.625 ЦК України, суд дійшов такого висновку із застосуванням ст..20 Закону України "Про страхування", ст.. ст..636,985,992 та ст..ст. 549, 550 цього Кодексу, з посиланням на підставність та обґрунтованість цих вимог.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна у зв'язку неправильним застосуванням та порушенням судом норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та вимог процесуального права при розгляді справи.
За нормою ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, таким, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Під час ухвалення рішення, суд відповідно до ч.1 ст.214 цього Кодексу, вирішує питання про наявність обставин, якими обґрунтовування вимоги і заперечення, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Із договору страхування від 1 грудня 2011 року, укладеного позивачем на рік з метою забезпечення ним виконання зобов'язань за кредитним договором, вбачається, що вигодонабувачем за цим договором є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", який при настанні страхового випадку набуває право на одержання страхової виплати у розмірі заборгованості, яка складала на той час 1218230 грн., а страхувальник за п.6.2 має право лише вимагати виконання страховиком умов договору.
Відповідно до ст..985 ЦК України та ст..3 Закону України "Про страхування" страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, який страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Виконання договору на користь третьої особи за ч.2 ст.636 цього Кодексу може вимагати, як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Згідно до п.7.8 договору страхування вбачається, що банк як вигодонабувач, має право з метою отримання страхового відшкодування за своєю ініціативою вчиняти будь-які дії, які повинен чи має право страхувальник.
При цьому вчинення таких дій банком породжує такі самі правові наслідки, якби такі дії були вчинені ОСОБА_3 але користування таким правом банку не звільняє позивача від його зобов'язань за договором (п.6.1).
Виплати страхувальнику страхової суми страховиком здійснюється у відповідності до п.3.2 договору лише за відсутністю заборгованості за кредитним договором на підставі довідки банку.
З огляду на зазначені умови договору страхування та враховуючи, що за ч.4 стт.636 ЦК України сторона, яка уклала договір на користь третьої особи може сама скористатися правом вимагати виконання договору, якщо третя особа відмовилась від цього права, колегія вважає, що у ОСОБА_3, за таких обставин не було права вимагати від ПрАТ "СК "Уніка" оплати на його користь страхового відшкодування,в тому числі на його рахунок відкритий банком на погашення кредиту.
Відмовляючи у позові ОСОБА_3, з підстав виплати відповідачем страхового відшкодування банку добровільно, суд не звернув уваги на вищевказані обставини, умови договору та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не врахував що у нього право на вимогу виникає лише у випадку відмови вигодонабувача у здійсненні страховиком такої виплати.
Окрім цього при стягненні пені, інших штрафних санкцій та суми інфляційних витрат за час затримки виконання відповідачем зобов'язалась за договором, судом не враховано, що такі вимоги відповідно до норм ст..ст. 550, 625 ЦК України може здійснювати кредитор за основним зобов'язанням та те, що ці вимоги є похідними від основного зобов'язання за яким кредитором є вигодонабувач, а не страхувальник за договором на користь третьої особи, яким є банк.
Виходячи з наведеного, керуючись ст..ст. 303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Уніка" задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Харкова від 24 лютого 02015 року змінити.
Це рішення про стягнення на користь ОСОБА_3 з ПрАТ "СК "Уніка" 28872051 грн. та 357753,41 грн. пені, 63950,48 грн. трьох відсотків річних та 206876,56 грн. інфляційних втрат скасувати.
У позові ОСОБА_3 до ПрАТ "СК "Уніка" про стягнення вказаних сум грошових коштів за невиконання прийнятих зобов'язань відмовити за безпідставністю вимог.
В решті це рішення суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді