Провадження № 22ц/790/2996/15
Справа №644/10912/14ц Головуючий 1 інст. - Шевченко С.В.
Категорія :сімейні Доповідач - Бобровський В.В.
26 березня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Бобровського В.В.,
С у д д і в Черкасова В.В.,
Кокоші В.В.,
При секретарі Лашаковій Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 3 березня 2015 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення інфляційних втрат, річних та пені за несвоєчасну виплату аліментів, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання аліментних зобов'язань на підставах ч.2 ст.625 ЦК України та пені за ч.1 ст.196 СК України.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалась на те, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2012 року з відповідача на її користь стягнуто 3929,26 грн. додаткових витрат на неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з яких на свій рахунок отримала лише 1284,83 грн. 17 червня 2013 року з виконавчої служби; стягнути за рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18 квітня 2006 року аліменти у розмірі 170 грн. щомісячно до повноліття сина державним виконавцем проіндексовані та згідно довідки, яку він отримав 11 червня 2013 року розмір індексації складає 8649,09 грн. яку відповідач не сплатив, також судом не виплачено 1068 грн. додаткових витрат на сина стягнутих за рішенням Дзержинського районного суду м.Харова від 18 лютого 2014 року.
З урахуванням уточнення позовних вимог у грудні 2014 року та у січні 2015 року ОСОБА_3 просила стягнути на її користь з ОСОБА_4 50804,99 грн., в тому числі за рішенням Дзержинського районного суду від 25 грудня 2012 року за період з 18 червня 2013 року по 15 січня 2015 року при 2644,43 грн. заборгованості інфляційне збільшення складає 570,96 грн., 3% річних з 22 січня 2014 року - 125,41 грн. загалом - 696,37 грн.
- За рішенням цього суду від 18 лютого 2014 року при заборгованості 1068 грн. з 22 травня 2014 року інфляційне збільшення складає 104,13 грн., 3% річних - 20,98 грн., загалом - 125,11 грн.
- - за ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 30 липня 2013 року 8649,09 грн. проіндексованої суми аліментів за період з 5 серпня 2013 року інфляційне збільшення складає 1877,96 грн., 3% річних - 376,06 грн. загалом - 2254,02 грн.
Окрім цього, на підставі довідки державного виконавця від 13 серпня 2013 року про суму проіндексованого розміру аліментів з 6 березня 2006 року до липня 2013 року включно в 9161,13 грн. ОСОБА_3 просила стягнути 47729,49 грн. пені з 14 серпня 2013 року по 15 січня 2015 року.
Відповідач заперечував проти заявлених ОСОБА_3 позовних вимог з посиланням на їх безпідставність з посиланням на їх безпідставність, з посиланням на те, що проіндексовані та додаткові аліменти на сина сплачує із зарплати в межах 70% її розміру, інших джерел доходу не має, в тому, що державним виконавцем своєчасно не були проіндексовані аліменти на сина його вина відсутня.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 3 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
В апеляційній скарзі з посиланням на вирішення справи з порушенням норм матеріального і процесуального права при залишенні її обґрунтованих вимог про стягнення сум індексації та 3% річних й пені за невиконання обов'язків щодо своєчасної сплати аліментів на дитину, ОСОБА_3 - рішення районного суду просить скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія відповідно до ст..308 ЦПК України вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення районного суду залишити без зміни, виходячи з наступного.
За правилом ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.
Суд за ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
По справі встановлено, що рішенням суду від 18 квітня 2006 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, на їх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 170 грн. щомісячно в порядку ст..184 СК України, але до 24 травня 2013 року вказаний розмір аліментів не індексувався відповідно до ч.2 вказаної статті.
Згідно довідки про розмір індексації аліментів, затверджених начальником Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ 13 серпня 2014 року сума індексації за весь час стягнення аліментів визначена у сумі 9161,13 грн. (а.с.21-22).
Постановою державного виконавця від 4 липня 2014 року встановлено 70% зарплати ОСОБА_4 на стягнення аліментів за зведеним виконавчим провадженням про стягнення аліментів на дитину, яке виконується.
За таких обставин відмовляючи у заявлених ОСОБА_3, вимог про стягнення пені на сумі індексації аліментів, стягнутих у твердій грошовій сумі на сина, за відсутністю вини відповідача у її виникненні, а також інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за безпідставністю таких вимог за нормами сімейного права,суд дійшов правильного висновку про те, що за нормою ст..196 СК України відповідальність за прострочення сплати аліментів у вигляді неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виникає лише при наявності вини платника аліментів за рішенням суду, а щодо застосування відповідальності за прострочення грошового зобов'язання за нормами цивільного права допускається за ст..8 СК України, якщо такі правовідносини не врегульовані цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про підставність її позову, ухилення відповідача від належної допомоги по утриманню та виховання дитини та те, що нарахована сума інфляції є реальним боргом за декілька років, колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду з вищевказаних мотивів та враховуючи, що за відсутністю домовленості між сторонами про порядок індексації аліментів такого обов'язку саме у відповідача не має.
Рішення судом в частині оскарження ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави до його зміни або скасування задоволення апеляційної скарги у справі відсутні.
Керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 3 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді