Справа № 346/7550/13-ц
Провадження № 22-ц/779/735/2015
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції П'ятковський В. І.
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
30 березня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Вакарук В.М., Горейко М.Д.,
секретаря Драганчук У.М.,
з участю сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Коломийсько-Чернівецької Єпархії Української греко-католицької церкви до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, Державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання права власності на майно та скасування державної реєстрації права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 21 серпня 2014 року, -
06.12.2013 року Коломийсько-Чернівецька Єпархія Української греко-католицької церкви звернулася в суд з вказаним позовом.
В заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер владика ОСОБА_3, правлячий Єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії. Після його смерті стало відомо про те, що він, будучи управителем єпархії, протягом 2006-2009 років уклав угоди купівлі-продажу земельних ділянок для єпархії з метою будівництва у майбутньому молодіжного реколекційного центру, в яких покупцем виступав він, як фізична особа, а не єпархія, як юридична особа, через те, що виникли труднощі в оформленні документів на юридичну особу.
Так 29.12.2006 року був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ведення сільського господарства площею 0,2963 га в урочищі Кичера, с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області.
Того ж дня - 29.12.2006 року між ними був укладений другий договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,6178 га для ведення с/г у тому ж урочищі. Обидва договори нотаріально посвідчені.
19.02.2007 року ОСОБА_3 отримав Державні акти на зазначені земельні ділянки, зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010730500006 та за №010730500007.
05.03.2007 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1587 га для ведення с/г в тому ж урочищі, а 15.05.2007 року отримав Державний акт на право власності на цю земельну ділянку.
15.07.2009 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1047 га для ведення с/г в тому ж урочищі, а 16.11.2009 року отримав Державний акт на право власності на цю земельну ділянку.
Крім того, ОСОБА_3 відкрив на своє ім'я валютний рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на якому станом на 29.07.2014 року знаходилася сума 24 935 євро та 74 центи.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом. Спадкоємцем другої черги за законом є відповідач - ОСОБА_2 (брат померлого), який претендує на зазначене майно, як спадкове, оскільки вважає його приватною власністю фізичної особи ОСОБА_3
Посилаючись на те, що вищезазначене майно було придбано фактично за кошти єпархії - джерело надходження - добровільні пожертви громадян та громадських організацій з-за кордону на потреби єпархії. позивач просив:
- визнати недійсними зазначені вище договори купівлі-продажу земельних ділянок в частині, що стосується покупця, з підстав, передбачених ст. 235 ЦК;
- визнати недійсними видані на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок Державні акти на право власності на землю, видані на ім'я ОСОБА_3;
- визнати покупцем за цими договорами купівлі-продажу земельних ділянок Коломийсько-Чернівецьку єпархію УГКЦ;
- визнати за єпархією право власності на зазначені земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки;
- визнати грошові кошти, що знаходяться на валютному рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» такими, що набуті ОСОБА_3 без достатньої правової підстави;
- визнати за Єпархією право власності на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 21 серпня 2014 року позов задоволено.
Визнано недійсними:
- договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2963 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідчений 29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрований у реєстрі за № Д-1188 у частині, що стосується покупця;
- договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6178 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідчений 29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрований у реєстрі за № Д-1190 в частині, що стосується покупця;
- договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1587 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідчений 05 березня 2007 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрований у реєстрі з № 694 в частині, що стосується покупця;
- договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1047 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, посвідчений 15 липня 2009 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець М.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1871 в частині, що стосується покупця;
- державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2963 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області від 19 лютого 2007 року;
- державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6178 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області від 19 лютого 2007 року;
- державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1587 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області від 15 травня 2007 року;
- державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1047 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області від 16 листопада 2009 року.
Визнано Коломийсько-Чернівецьку єпархію покупцем за:
- договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2963 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, укладеним 29 грудня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрований у реєстрі за № Д-1188;
- договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6178 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, укладеним 29 грудня 2006 року між ОСОБА_4та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрований у реєстрі за № Д-1190;
- договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1587 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, укладеним 05 березня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрований у реєстрі за № 694;
- договором купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1047 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, укладеним 15 липня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець М.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1871.
Визнано за Коломийсько-Чернівецькою єпархією Української греко-католицької церкви право власності на:
- земельну ділянку площею 0,2963 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_2;
- земельну ділянку площею 0,6178 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_3;
- земельну ділянку площею 0,1587 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_4;
- земельну ділянку площею 0,1047 га, що знаходиться в урочищі «Кичера» в с. Слобода, Коломийського району Івано-Франківської області, кадастровий № НОМЕР_5.
Визнано грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_6, відкритому в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» такими, що набуті ОСОБА_3 без достатньої правової підстави.
Визнано за Коломийсько-Чернівецькою єпархією Української греко-католицької церкви право власності на грошові кошти у розмірі 24 935,74 євро, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_6, відкритому в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площами 0,1047 га, 0,1587 га, 0,6178 га, 0,2963 га, що знаходяться в урочищі «Кичера» с. Слобода Коломийського району, Івано-Франківської області.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.
Апелянт вказує на те, що суд порушив норми матеріального права, визнавши угоди купівлі-продажу недійсними в частині покупця, як такі, що укладені з порушенням вимог ст. 235 ЦК України, та вважав правочин удаваним не в цілому, а лише в частині покупця, що не передбачено нормами матеріального права. За змістом ст.235 ЦК при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин є метою обох сторін. Не встановлено, який саме правочин сторони мали намір вчинити, який правочин мали намір приховати та які докази підтверджують такі обставини.
Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду про те, що ОСОБА_3 придбавав земельні ділянки від імені та за кошти позивача, оскільки в матеріалах справи немає жодного письмового доказу на підтвердження даної обставини. Немає також доказів того, що існували перешкоди у оформленні договорів купівлі-продажу на користь позивача в момент їх укладення,а допитаний судом свідок о. ОСОБА_11 пояснив, що хоча владика ОСОБА_3 і передавав продавцям кошти за земельні ділянки, проте він не може ствердити кому такі кошти належали чи ОСОБА_3 особисто, чи єпархії.
Апелянт вважає, що оскільки є необґрунтованими висновки суду в частині визнання угод купівлі-продажу земельних ділянок недійсними, в частині покупця, то такими вважає також і висновки про визнання недійсними Державних актів на ці земельні ділянки, які видані ОСОБА_3 на підставі таких угод.
Апелянт зазначив, що суд в порушення норм процесуального права ухвалив рішення про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Суд не залучив до участі у справі продавців за оспорюваними договорами купівлі-продажу, оскільки воля продавця на продаж належного йому майна є істотною умовою договору, а суд обмежив їх у такому праві.
Визнавши недійсними державні акти на землю, суд також порушив норми процесуального права - не залучив до участі у справі орган місцевого самоврядування, який видавав такі акти.
Суд вирішував позовні вимоги про цивільні права ОСОБА_3, який внаслідок смерті втратив правоздатність, як по набуттю та і по захисту своїх прав.
Апелянт вважає, що суд, задовольняючи вимогу про визнання права єпархії на грошові кошти, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив визнати за ним право власності на кошти на рахунку НОМЕР_8, відкритому на ім'я ОСОБА_3 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», не зазначаючи конкретної суми коштів.
При цьому судом не було враховано того, що у відповіді з банку на запит суду вказано про відсутність рахунку № НОМЕР_6 та наявність рахунку за НОМЕР_7, відкритого на ім'я ОСОБА_3 з наявними на ньому коштами станом на 29.07.2014 року в сумі 24 935 євро та 74 центи. Суд визнав право за позивачем саме на цю суму коштів, хоча позивач не змінював і не уточнював позовних вимог.
Також апелянт зазначив, що суд належним чином не досліджував обставини щодо пропуску позовної давності в частині вимог щодо визнання угод купівлі-продажу та Державних актів на землю недійсними, оскільки такі були укладені ОСОБА_3 у 2006-2009 роках, про що було достовірно відомо широкому колу осіб, в тому числі і правлячим священикам, оскільки деякі з них брали участь в процесі підготовки таких угод. Апелянт вважає, що строк позовної давності з часу укладення таких угод минув двічі.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_2 та його представники апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.
Представники Коломийсько-Чернівецької Єпархії Української греко-католицької церкви апеляційну скаргу не визнали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Коломийсько-Чернівецька Єпархія Української греко-католицької церкви звернулась з позовом до ОСОБА_2, як спадкоємця другої черги після смерті ОСОБА_3, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок: двох договорів, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, договору, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, та договору, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3
Також позивач просив визнати недійсними видані на підставі зазначених договорів купівлі-продажу чотирьох державних актів на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_3
Встановлено, що суд розглянув справу та задовольнив позов, не залучивши до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - продавців за договорами купівлі-продажу земельних ділянок та без участі Слобідської сільської ради, яка видала оспорювані державні акти на право власності на земельні ділянки.
У п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» дано роз'яснення про те, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Таким чином, суд вирішив позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, не залучивши сторін правочинів - продавців, та визнав недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, не залучивши до участі в справі Слобідську сільську раду, чим позбавив їх можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими ст. 27 ЦПК України, що в свою чергу, не сприяло всебічному і повному з'ясуванню дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін та ухваленню законного і обґрунтованого рішення.
При таких обставинах справи колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення в цій частині порушує права ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Слобідської сільської ради, які не були залучені до участі в справі.
Оскільки апеляційний суд не вправі в такому разі скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд чи залучити таких осіб до участі в справі та вирішити спір по суті, і з врахуванням вимог ст.303 ЦПК про те, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, рішення суду в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та недійсними державних актів на право власності на землю підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову і цій частині.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що позовні вимоги про визнання Коломийсько-Чернівецької єпархії покупцем за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, визнання за Коломийсько-Чернівецькою єпархією права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3 залежать від вирішення позовної вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та виданих на їх підставі державних актів, то рішення суду і в частині зазначених позовних вимог також підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що грошові кошти в розмірі 24 935 євро та 74 центи, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_9 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» слід вважати такими, що набуті ОСОБА_3, як фізичною особою без достатньої правової підстави та визнання права єпархії на ці кошти, виходячи з наступних підстав.
У Статуті Коломийсько-Чернівецької Єпархії Української греко-католицької церкви єпархії зазначено, що єпархія є юридична неприбуткова організація, яка володіє, користується та розпоряджається майном, яке належить їй на праві власності. Має право володіти землею, культовими будівлями, банківськими рахунками. Бюджет єпархії формується за рахунок добровільних пожертвувань віруючих, прибутків від реалізації предметів релігійного призначення та літератури, пожертвувань окремих громадян, організацій та громад.
Судом встановлено, що правлячий єпископ ОСОБА_3 відкрив валютний рахунок № НОМЕР_9 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на який надійшли кошти з Міжнародного центру підтримки церков Німеччини («KIRCHE IN NOT» ) : 15.05.2013 року в сумі 4495,74 євро, та 9970 євро, 26.06.2013 року в сумі 5470 євро, а також кошти від Bistrum Muenster, які надійшли 23.01.2014 року в сумі 5000, а всього 24 935 євро та 74 центи.
Про те, що кошти з Міжнародного центру підтримки церков Німеччини («KIRCHE IN NOT») є добровільними пожертвами віруючих громадян на потреби церкви по проекту «допомога церкві» та надійшли на цей рахунок за цільовим призначенням - для придбання автомобіля голові єпархіальної комісії «за тверезість життя», а також для пастора єпархії у приході Вовчківці та Орелець, для будівництва каплиці та території лікарні м. Коломия, для придбання автомобіля для економа курії єпархії, з цільовим призначенням на потреби церкви, стверджує переписка між єпархією та благодійною організацією «KIRCHE IN NOT», в якій вона просить надати підтвердження чи використані надіслані кошти на потреби церкви за цільовим призначенням (а.с. 139-150).
Доводи апелянта про порушення судом принципу диспозитивності, а саме визнання судом за позивачем права власності на конкретну суму коштів та зазначення позивачем помилкового номера рахунку в банку, не заслуговують на увагу, оскільки інформація щодо розміру коштів є конфіденційною і не може доводитись шляхом змагальності, а тому, суд отримавши на свій запит відповідь щодо суми коштів, визнав за позивачем право власності на конкретну суму на тому ж рахунку (позивач помилково зазначив у позові номер коду рахунку, а не сам розрахунковий рахунок).
Таким чином є доведеним факт, що кошти сформовані за рахунок добровільних пожертв віруючих та громадських організацій на потреби церкви, що знаходяться на зазначеному вище рахунку належать єпархії та не могли належати ОСОБА_3, як фізичній особі, оскільки відповідачем не спростовано джерел надходження спірних коштів на цей рахунок.
Судом правильно застосовано в цій частині норми матеріального права - ст. 1212 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду в частині задоволення позову про визнання права власності на кошти на рахунку в банку є обґрунтованим і підстав для скасування рішення суду в цій частині немає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 21 серпня 2014 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на ім'я ОСОБА_3, визнання Коломийсько-Чернівецької єпархії покупцем за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, визнання за Коломийсько-Чернівецькою єпархією права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко
В.М. Вакарук
М.Д. Горейко