Справа № 817/377/15
02 березня 2015 р. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Кравчук Т.О. (головуючий), суддів Гломба Ю.О. , Жуковської Л.А. при секретарі судового засідання Цвіркун О.О. за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Іщук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДержавної виконавчої служби України
про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2015 року ВП №24034520, винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попів Р.В. за виконавчим листом від 06.01.2011 року №1, виданим Рівненським окружним адміністративним судом на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010 року у адміністративній справі №2-а-3590/2008 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що наказ про поновлення її на роботі виданий неналежною стороною по справі, а саме Міністерством доходів та зборів України замість Державної фіскальної служби України, крім того в позові позивачка посилається на те, що в територіальній структурі Державної фіскальної служби України відсутня така окрема територіальна одиниця як ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області, що унеможливлює її поновлення на роботі та виконання рішення суду, а тому державним виконавцем безпідставно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою від 14.02.2015 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду на 27.02.2015 року, оголошено перерву до 02.03.2015 року.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений день і час до суду з'явились позивач та представник відповідача.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.
Відповідач подав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що виконавче провадження було закінчено в зв'язку з виконанням боржником рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області, що підтверджується наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2014 року №2295-0 про поновлення ОСОБА_1 та листа Державної фіскальної служби України від 15.01.2015 року №637/5/99-99-04-01-02-16 про поновлення ОСОБА_1, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, постановою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Державної податкової інспекції у Володимирецькому районі з 02.04.2007 року.
В січні 2011 року Рівненським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист від 06.01.2011 року № 1 по адміністративній справі №2-а-3590.
В дослідженому судом виконавчому листі від 06.01.2013 року №1 боржником виконавчого провадження зазначено Державну податкову адміністрацію України.
На виконання виконавчого листа, 28.01.2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1 виданого Рівненським окружним адміністративним судом 06.01.2011 року.
В грудні 2013 року державна виконавча служба звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Так, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року у справі №2а-3590/08 заяву державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та сторону виконавчого провадження Державну податкову адміністрацію України замінено на її правонаступника Міністерство доходів і зборів України.
За наслідками заміни сторони виконавчого провадження, 24.01.2014 року державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження та копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження, що не заперечувалось позивачем.
В грудні 2014 року наказом від 26.12.2014 року №2295-о про поновлення ОСОБА_1, на виконання постанов Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 року та Вищого адміністративного суду від 21.12.2010 року, ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі №2а-3590/08 Головою комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України прийнятий наказ про поновлення з 02 квітня 2007 року ОСОБА_1 на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області. Голові комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Рівненській області Клячуку А.А. наказано визначити ОСОБА_1 робоче місце та забезпечити необхідними для роботи засобами. Уповноважено Голову комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Рівненські області Клячука А.А. здійснити стосовно ОСОБА_1 дії з виконання вимог КЗпП України, в тому числі щодо пропонування посад, які відносяться до номенклатури посад Міністра доходів і зборів. Підписав наказ Голова комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів Білоус І.О.
В січні 2015 року Державна фіскальна служба України надіслала на адресу Державної виконавчої служби України копію наказу від 26.12.2014 року №2295-о «Про поновлення ОСОБА_1» (лист від 15.01.2015 року №637/5/99-99-04-01-02-16. Лист підписаний Директором Департаменту персоналу Пригаровським В.М.)
Постановою від 23.01.2015 року ВП №24034520 відповідачем закінчено виконавче провадження по виконавчому листу від 06.01.2011 року №1. В описовій та мотивувальні частині постанови зазначено, що на адресу виконавчої служби надійшла належним чином завірена копія наказу Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2014 року №2295-о та лист Державної фіскальної служби від 15.01.2015 року №637/5/99-99-04-01-02-16 відповідно до яких ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області з 02 квітня 2007 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач оскаржила її до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок та умови здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Законом України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначені у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція).
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.
Крім того, згідно з пунктом 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Тобто, законодавством чітко передбачені підстави заміни сторони виконавчого провадження та порядок здійснення такої заміни. Отже, відповідач в дотримання вимог закону та інструкції звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та на підставі ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року замінив сторону виконавчого провадження в адміністративній справі 2а-3590/08, а саме замість Державної податкової адміністрації України боржником став Міністерство доходів і зборів.
Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом
Відповідно до частини третьої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2014 року №2295-о ОСОБА_1 поновлено на посаді ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області з 02 квітня 2007 року. Державній виконавчий службі листом Державної фіскальної служби України від 15.01.2015 року №637/5/99-99-04-01-02-16 було надіслано належним чином завірену копію відповідного наказу з повідомленням про повне виконання виконавчого листа по адміністративній справі 2а-3590/08. А тому суд вважає, що відповідача були всі обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження.
Щодо посилань позивачки, що супровідний лист не міг бути надісланий Державною фіскальною службою, а повинен бути надісланим Міністерством доходів і зборів суд зазначає наступне.
Міністерство доходів і зборів України перебуває у стадії реорганізації і її правонаступником є Державна фіскальна служба України, але на час вирішення та розгляду справи існує дві юридичні особи Міністерство доходів і зборів України та Державна фіскальна служба України, які обидві виконують покладені на них функції та обов'язки, різниця тільки в тому, що всі документи Міністерства доходів і зборів України має право підписувати Голова комісії з реорганізації, а документи, що видаються Державною фіскальною службою України підписуються начальником Департаменту Державної фіскальної служби України. Тобто, Державна фіскальна служба України непозбавлена права надсилати листи з повідомленням про виконання рішень Міністерством доходів і зборів України. При цьому, суд звертає увагу, що наказ про поновлення позивачки на посаді був виданий належним боржником - Міністерством доходів і зборів України.
Щодо посилань позивачки про те що її було поновлено на посаді тільки формально, а тому відповідач повинен був би перевірити факт фактичного виконання рішення, суд зазначає наступне.
Під час судового розгляду позивачка надала суду лист Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 05.02.2015 року №96/14/17-00-04-113, яким ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення.
В обґрунтування підстав попередження про наступне вивільнення, в дослідженому листі вказано про те, що на неодноразове повідомлення ОСОБА_1 про необхідність з'явитися на робочому місце, що було забезпечено боржником для неї у Володимирецькому відділенні Кузнецовської ОДПІ на підставі наказу від 26.12.2014 року №2295-о про поновлення її на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області, ОСОБА_1 не з'являється на робочому місці та не приступає до виконання покладених на неї обов'язків. В листі зазначено про неодноразові повідомлення ОСОБА_1 про співбесіду з Головою комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Рівненській області Клячуком А.А., однак позивачка не прибула на такі співбесіди та не з'являється на робочому місці.
Враховуючи викладене, суд погоджується з відповідачем про відсутність підстав вважати невиконаним рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Крім того, суд зауважує, що вирішення та розгляд питання про протиправність наказу Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2014 року №2295-о про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області, про що зазначала позивачка під час судового розгляду, не є предметом даної адміністративної справи про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, а тому у суду відсутні підстави надавати оцінку діям відповідного органу чи посадових осіб щодо його видання та виконання.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача безпідставними, а тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 51, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий cуддя Кравчук Т.О.
Судді Гломб Ю.О.
Жуковська Л.А.