Справа № 817/4073/14
25 лютого 2015 року 11год. 47хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Кузьмич Н.О.,
третьої особи: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
доДубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "КБ "Надра",
про визнання відомостей недостовірними, скасування акту та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "КБ "Надра", про визнання відомостей недостовірними, скасування акту №1253/17/НОМЕР_1 та скасування податкового повідомлення-рішення №0002051703 від 27.11.2014 року.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача у судовому засіданні зазначив, що податковим органом не було проведено перевірку достовірності відомостей, зазначених ПАТ «КБ «Надра» у податковому розрахунку ф. 1 ДФ за підсумками 4 кварталу 2013 року щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_3 доходу в сумі 34135,90 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо.
На думку представника позивача, зазначені відомості не відповідають фактичним обставинам та не могли бути взяті податковим органом при визначені позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Вважає, що оскільки відповідачем були взяті до уваги недостовірні відомості щодо сум доходу позивача (відомості з податкового розрахунку ф. 1 ДФ за підсумками 4 кварталу 2013 року), то акт перевірки №1253/17/НОМЕР_1 від 17.11.2014 року, податкове повідомлення-рішення №0002051703 від 27.11.2014 року є протиправними та належать до скасування.
Представник відповідача подав заперечення проти позову у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що акт перевірки за своєю правовою природою не несе для позивача юридичних наслідків, тобто ніяким чином не порушує його права та інтереси, а відтак - не може бути скасований в судовому порядку.
На обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення представник відповідача зазначив, що відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, підтверджених наданим ПАТ «КБ»НАДРА» податковим розрахунком за форою №1-ДФ, позивач у 2013 році отримав дохід у вигляді додаткового блага в сумі 34135,90 грн. у результаті анульованої (прощеної) заборгованості за кредитними договором. Наслідками отримання такого доходу є зазначення у річній податковій декларації відповідних відомостей та сплата до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Разом з тим, проведеною невиїзною документальною перевіркою ОСОБА_3 встановлено порушення останнім вимог ст. ст. 16, 49, 164, 167, 176, 179 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), а саме - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (термін подання до 01.05.2014 року) та несплата до бюджету податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 5573,70 грн.
За наведених обставин, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не залежать до задоволення.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.11.2014 року Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області була проведена невиїзна документальна перевірка ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходів як додаткове благо у вигляді анульованої суми боргу кредитором ПАТ «Комерційний банк «Надра» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. Результати проведеної перевірки оформлені актом №1253/17/НОМЕР_1 від 17.11.2014 року.
Відповідно до висновків даного акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, абз. «в» п. 176.1 ст. 176 ПК України - неподано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік (термін подання до 01.05.2014 року); пп. «д» п. 164.2.17 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.8 ст. 179 ПК України - не задекларовано суму отриманого доходу в сумі 34135,90 грн. та не сплачено податок від отриманого доходу в загальній сумі 5573,70 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки та його висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 року №0002051703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6967,13 грн., у тому числі: 5573,70 грн. - за основним платежем та 1393,43 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як вбачається з довідки №1297 від 11.09.2014 року щодо відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів платнику податків - ОСОБА_3, в свою чергу відображених у податковому розрахунку ф. 1ДФ за 4 кв. 2013 року, ПАТ «КБ «Надра» нараховано та виплачено останньому дохід в сумі 34135,90 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо.
У зв'язку із встановленим фактом, відповідачем на адресу третьої особи було направлено лист №9494 від 20.102014 року щодо надання інформації по виплаті коштів позивачу у 2013 році, отриманих як додаткове благо в сумі 34135,90 грн.
31.10.2014 року на адресу відповідача надійшов лист від ПАТ«КБ «Надра» у якому зазначається, що між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 від 26.12.2013 року до кредитного договору №4/2811/05-2 від 28.11.2005 року про списання кредитної заборгованості на суму 34135,90 грн.
Обставини укладення та підписання кредитного договору та додаткової угоди не заперечувалося представником позивача під час судового розгляду, а також підтверджено позивачем по тексту позовної заяви.
Відповідно п.177.6. ст.177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.
Згідно з п.п."д" п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
На підставі п.176.1. ст.176 ПК України платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Пунктом 167.1. статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Відповідно до п.п.14.1.54. п.14.1. ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
За змістом п.п.14.1.56. п.14.1. ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
В свою чергу, в силу п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період (п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що сума анульованого (прощеного) боргу за додатковою угодою до кредитного договору є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними ст.167 ПК України.
На виконання вимог п.п."д" п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України ОСОБА_3 мав би самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.
Оскільки позивачем не були виконані вимоги ст. 164 ПК України, суд приходить до висновку про правомірність прийняття спірного податкового-рішення від 27.11.2014 року №0002051703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недостовірними відомостей про суму доходу 34135,90 грн., нарахованого та сплаченого на його користь та включеного до податкового розрахунку (форми № 1-ДФ) за підсумками 4 кварталу 2013 року, задоволенню не належать з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено законом.
Нарахування суми доходу позивача та відображення таких відомостей у податковому розрахунку (форми № 1-ДФ) за підсумками 4 кварталу 2013 року на виконання вимог ст. 176 ПК України було здійснено ПАТ "КБ "Надра", яке не є суб'єктом владних повноважень та не здійснювало владні управлінські функції при вчиненні таких дій.
Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області, яка є відповідачем у даній справі, в тому числі за позовними вимогами про визнання недостовірними відомостей, не вчиняла дій щодо нарахування та відображення у податковій звітності суми доходу ОСОБА_3.
Вищевказане свідчить про безпідставність заявлених до податкового органу позовних вимог щодо визнання таких відомостей недостовірними.
Одночасно, суд зазначає, що у відповідача не було підстав не брати до уваги відображені ПАТ «КБ «Надра» у податковому розрахунку (форми № 1-ДФ) відомості щодо анульованого позивачу боргу (у вигляді додаткового блага), позаяк такий розрахунок був поданий фінансовою установою на виконання вимог ст. 176 ПК України.
Крім того, контролюючим органом було вжито заходів для дійсного з'ясування обставин щодо отримання позивачем доходів у вигляді додаткового блага шляхом анулювання суми боргу ПАТ «КБ «Надра». Так, контролюючим органом проведена позапланова невиїзна документальна перевірка (акт проведення перевірки №1253/17/НОМЕР_1 від 17.11.2014 року, а також направлено лист ПАТ "КБ "Надра" щодо надання інформації по виплаті коштів позивачу у 2013 році (лист №9494 від 20.102014 року).
В контексті визначення та нарахування ОСОБА_3 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області були взяті до уваги та використані перевірені відомості щодо отримання такою особою доходів у вигляді додаткового блага.
Що стосується позовної вимоги позивача про скасування акту перевірки, то вона задоволенню не належить, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вже зазначалося вище, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З наведених норм права слідує, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, ці рішення дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Акт проведення перевірки Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №1253/17/НОМЕР_1 від 17.11.2014 року є лише матеріальною формою фіксації результатів перевірки, відображення висновків, які зроблено перевіряючими особами під час її проведення, та безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків позивача, тобто не породжує правових наслідків, - а відтак не може бути скасований в судовому порядку.
При цьому, акт перевірки є лише підставою для розгляду питання про прийняття податкового повідомлення-рішення щодо нарахування суми грошового зобов'язання, яке тягне за собою певні негативні наслідки для особи, відносно якої такий акт складений.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не належать до задоволення.
Судові витрати стягуються з позивача на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з врахуванням сплаченого судового збору згідно з квитанцією від 18.12.2014 року №0.0.328498825.1.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ОСОБА_3 у задоволенні позову до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "КБ "Надра", про визнання відомостей недостовірними, скасування акту та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644,30 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комшелюк Т.О.