13 січня 2015 року (11 год. 30 хв.) Справа № 808/8741/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про: стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 30 185,14 грн.
В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач має заборгованість в сумі 30 185,14 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань донарахованих контролюючим органом згідно рішення про застосування штрафних санкцій від 13.08.2012 № 0000322201. Вказує, що дане рішення податкового органу було оскаржене відповідачем до суду, проте постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2012 по справі № 0870/10188/12, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Також, позивач зазначає, що з метою погашення заборгованості та на виконання ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 02.09.2014 № 533-25. Проте, вручена відповідачу податкова вимога залишилась без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача на сьогодні є не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/8741/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.12.2014.
18.12.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про зупинення провадження у справі до 13.01.2015.
Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2015 провадження в адміністративній справі поновлено.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Судова повістка отримана уповноваженою особою позивача 30.12.2014, про що свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
12.01.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 753) про розгляд справи без участі представника ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання 13.01.2015 прибула відповідач. Позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях (вх. № 890). Зокрема, відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту прав та спосіб звернення до адміністративного суду. Крім того, відповідач вважає, що податковим органом не використані усі можливі заходи стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 30 185,14 грн., передбачені нормами податкового законодавства.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у розгляді справи, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2014, відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.01.2008 державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - 21030000000039771.
Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.04.2012 № 168 та відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби № 168 від 26.04.2012, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, в період з 27.04.2012 по 07.05.2012 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю, радником податкової служби ІІІ рангу, Супрун Наталією Геннадіївною проведено позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з питання дотримання вимог валютного законодавства за період з 22.07.2011 по 27.04.2012 відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами даної перевірки 07.05.2012 позивачем складено акт № 00253/2200/НОМЕР_2, яким встановлені порушення платником податків ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, а саме встановлена прострочена дебіторська заборгованість за поставлену продукцію в сумі 13256,00 дол. США згідно контракту № 25/05-11 від 25.05.2011 з нерезидентом «GHC Trade Inc», США, станом на 27.02.2012 термін прострочення надходження валютної виручки складає 100 календарних днів (з 19.01.2012 по 27.04.2012).
З матеріалів справи судом з'ясовано, що вищезазначений акт перевірки підписано та отримано другий примірник безпосередньо відповідачем 07.05.2012.
На підставі акту перевірки від 07.05.2012 № 00253/2200/НОМЕР_2 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «у» від 13.08.2012 № 0000322201, яким відповідачу донараховані грошові зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, в сумі 30 185,14 грн.
Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, відповідач звернувся з адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду.
Так, з матеріалів справи та на підставі ст. 15-1 КАС України, за допомогою автоматизованої системи документообігу судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2012 по справі № 0870/10188/12 (судді Садового І.В.) за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.08.2012 №0000322201, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 по справі № 0870/10188/12 апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2012 по справі № 0870/10188/12 - без змін.
З урахуванням положень ст. 254 КАС України, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2012 по справі № 0870/10188/12 набрала законної сили 03.10.2013.
З огляду на викладене та враховуючи, що судове рішення в адміністративній справі № 0870/10188/12 набрало законної сили, грошові зобов'язання донараховані відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення форми «у» від 13.08.2012 № 0000322201 вважаються узгодженими та підлягають сплаті у встановлені податковим законодавством строки.
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як зазначено в п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Оскільки грошові зобов'язання в сумі 30 185,14 грн., у встановлені законодавством строки не були сплачені відповідачем, то вони набули статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 02.09.2014 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 533-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 30 185,14 грн., яка отримана особисто відповідачем 05.09.2014, що підтверджується наданою позивачем копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
На даний час податкова вимога форми «Ф» від 02.09.2014 № 533-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків за спірний період та довідкою про заборгованість.
Згідно пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості.
Згідно наданої ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області довідки, станом на момент розгляду справи в суді, за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 30 185,14 грн.
На підставі викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача залишається не погашеною до бюджету, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується посилання відповідача на те, що позивачем було неправильно обрано спосіб захисту та звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Проте, Податковим кодексом України визначено ряд заходів, які направлені на погашення податкового боргу платником податків, які передують зверненню контролюючим органом із позовною заявою до суду про стягнення з платника податків заборгованості.
Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом діяв в межах повноважень, наданих контролюючому органу та в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Посилання позивача на те, що вимога про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків, відкритих у банках, може бути заявлена лише в порядку ст. 183-3 КАС України, суд вважає безпідставними оскільки норми ст. 87.11 та ст. 183-3КАС України не є взаємовиключними.
Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо незастосування п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України, оскільки вказана норма повинна використовуватись після здійснення контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач у своїх запереченнях посилається виключно на те, що податковим органом обрано неправильний спосіб захисту, і не заперечує з приводу наявності у неї заборгованості в сумі 30 185,14 грн., заявленої до стягнення.
Беручи до уваги вищезазначені обставини, суд спростовує доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету (одержувач - Держбюджет у Комунарському районі, код ЄДРПОУ 34677119, р/р 33218811700005, код платежу 21081100, призначення платежу - «адмін. штрафи та інші санкції», банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг в сумі 30 185,14 (тридцять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 14 коп.) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко