31 березня 2015 року Справа № 904/4180/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю.,
суддів -Білошкап О.В.,
Погребняка В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі № 904/4180/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй", -
Постановою господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 28.10.2014 року (суддя Калиниченко Л.М.) припинено процедуру санації товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй", припинено повноваження керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй" Іванченко Л.І., припинено повноваження розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй" арбітражного керуючого Черненченко Д.А., визнано товариство з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута Черненченко Д.А.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 (колегія суддів: головуючий - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014.
Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 скасувати та направити справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), в редакції з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що проводить санацію боржника його керівником в порядку статті 94 Закону, визначені положеннями частини 6 статті 94 Закону та передбачають, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.
Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2014 прийнято до розгляду заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй" про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до процедури, передбаченої ст. 94 Закону, яка передбачає особливості провадження санації боржника його власником.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено розпорядником майна ТОВ "МТТ-Строй" арбітражного керуючого Чередниченка Д.А. Призначено керуючим санацією ТОВ "МТТ-Строй" ТОВ "МТТ-Строй" керівника боржника Іванченко Л.І. та призначено судове засідання суду на 04.09.2014.
Копію вищезазначеної ухвали направлено Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та отримано уповноваженим представником Николаенко 08.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 74 т. 1).
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації Товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй" опубліковане на сайті Вищого господарського суду України 27.06.2014.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "МТТ-Строй", з вимогами єдиного кредитора - ТОВ "Арабіс плюс" на суму 506 900,00 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської від 28.10.2014 по справі № 904/4180/14 припинено процедуру санації ТОВ "МТТ-Строй". Припинено повноваження керуючого санацією ТОВ "МТТ-Строй" - Іванченка Л.І. Припинено повноваження розпорядника майна "МТТ-Строй" - арбітражного керуючого Черненченка Д.А. Визнано ТОВ "МТТ-Строй" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, до 28.04.2015. Ліквідаторам банкрута призначено арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, що виникли під час проведення процедур, здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Зобов'язано ліквідатора:
- заходи ліквідаційної процедури проводити у відповідності до вимог статей 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- кожного першого числа наступного місяця ліквідатор повинен надати господарському суду Дніпропетровської області звіт про проведені дії в ліквідаційній процедурі з документами які підтверджують проведення цих дій в ліквідаційній процедурі.
- подати у строк до 28.04.2015 на затвердження до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс та документи, які підтверджують проведення ліквідаційної процедури за десять днів до закінчення строку ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язнь (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном не допускається;
- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;
- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.
- з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства,а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в порядку вимог частини 6 статті 94 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТТ-Строй" по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, органи державної податкової служби були належним чином повідомлені про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "МТТ-Строй" та мали можливість звернутись до суду з кредиторськими вимогами до боржника та набути статус сторони по справі, а саме - кредитора боржника.
Також, в апеляційній та касаційній скаргах заявник не вказує на наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості.
Між тим, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. При цьому Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не є учасником справи про банкрутство, статусу кредитора у справі не набула, доказів в підтвердження того, що прийнята господарським судом постанова про визнання боржника банкрутом стосується прав і обов'язків Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області або порушує її права, остання не надала.
Юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правомірно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 по справі №904/4180/14 залишити без змін.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.