31 березня 2015 року Справа № 15/131-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В.,
Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 27.11.2014
та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015
у справі№ 15/131-10 господарського суду Вінницької області
за заявоюПублічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін: не з'явились.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.11.2014 у справі № 15/131-10 визнано поточні вимоги Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі" у справі № 15/131-10 у розмірі 212 652,42 грн. - третя черга задоволення; відмовлено Хмільницькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області у визнанні вимог до Публічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі" у справі № 15/131-10 у розмірі 97 675,07 грн. (податок на доходи фізичних осіб); відмовлено Хмільницькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області у визнанні вимог до Публічного акціонерного товариства "Хмільникмеблі" у справі № 15/131-10 у розмірі 3851,94 грн. пені.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 15/131-10 апеляційну скаргу Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.11.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Хмільницька ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.11.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 15/131-10, в частині невизнання вимог у сумі пені 3 851,94 грн. скасувати, визнати та включити до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Хмільницької ОДПІ щодо пені в сумі 3 851,94 грн., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.12.2010 порушено провадження у справі № 15/131-10 за заявою ПАТ "Хмільникмеблі", м. Хмільник Вінницької області про визнання банкрутом в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Вінницької області від 24.06.2014 боржника ПАТ "Хмільникмеблі" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, припинено повноваження керуючого санацією ПАТ "Хмільникмеблі" Кафлевського Вадима Володимировича; призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Совєтова Владислава Пилиповича.
24.06.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - ПАТ "Хмільникмеблі" у справі № 15/131-10 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
02.09.2014 Хмільницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області звернулась до господарського суду Вінницької області з заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 314 179,43 грн., з яких 310 327,49 грн. - основний платіж; 3 851,94 грн. - пеня.
Суд першої інстанції, розглянувши заяву ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області та додані до неї документи, встановив, що ПАТ "Хмільникмеблі" знаходиться на обліку в Хмільницькій ОДПІ та станом на 27.08.2014 має заборгованість зі сплати податків та зборів, а також зі сплати єдиного соціального внеску всього на суму 314 179,43 грн., з яких 310 327,49 грн. - основний платіж; 3 851,94 грн. - пеня. Сума заборгованості по податках, зборах та єдиному соціальному внеску виникла внаслідок несплачених узгоджених зобов'язань відповідно до поданих платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість, з податку на прибуток, з плати за землю, з екологічного податку, нарахованої пені на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також поданих звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.
Господарський суд розглянувши заяву ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, керуючись вимогами ст.ст. 1, 23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013, дійшов висновку про визнання вимог даного кредитора у розмірі 212 652,42 (основна заборгованість), які є поточними, заявленими в межах строку встановленого Законом, підтверджені належними письмовими доказами та відмовив у визнанні вимог в сумі 97 675,07 грн. (податок на доходи фізичних осіб), оскільки після з'ясування всіх обставин по справі, та вивчення письмових доказів, встановив, що зазначена сума вимог вже визнана судом у справі про банкрутство.
Щодо пені у розмірі 3 851,94 грн., суд першої інстанції зазначив, що мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено у 2010 році. Зі змісту заяви та доданих до неї письмових доказів, господарським судом встановлено, що пеня була нарахована після 2010 року, а саме, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, нарахована на поточну заборгованість, тому, керуючись ст. 12 Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013, а також ст. 38 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013, суд відмовив у визнанні вимог кредитора у розмірі 3 851,94 грн. (пеня).
Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою, Хмільницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу господарського суду Вінницької області в частині відмови у визнанні кредиторських вимог в сумі 3 851,94 грн. скасувати та прийняти в цій частині нову ухвалу, якою визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Хмільницької ОДПІ в розмірі 3 851,94 грн. пені.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, керуючись вимогами ст.ст. 1, 23, 38 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013, погодився із висновками господарського суду про визнання вимог Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області у розмірі 212 652,42 грн. (основна заборгованість), які є поточними, заявленими в межах строку встановленого Законом, підтверджені належними письмовими доказами та про відмову у визнанні вимог Хмільницької ОДПІ в сумі 97 675,07 грн. (податок на доходи фізичних осіб), оскільки, зазначена сума вимог вже визнана господарським судом у справі про банкрутство.
Колегія суддів апеляційної інстанції також погодилась із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог в частині нарахованої пені, оскільки, всупереч вимогам ст. 12 Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013 та ст. 38 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013, заявник нарахував пеню в сумі 3 851,94 грн. після порушення справи про банкрутство та після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області в частині нарахованої пені на суму поточних грошових зобов'язань боржника, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до внесення змін Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, вказаний кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу 5 Закону України "Про банки та банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону чинній до 19.01.2013, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але, пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.12.2010 порушено провадження у справі № 15/131-10 за заявою ПАТ "Хмільникмеблі", м. Хмільник Вінницької області про визнання банкрутом в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Постановою господарського суду Вінницької області від 24.06.2014 боржника ПАТ "Хмільникмеблі" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, припинено повноваження керуючого санацією ПАТ "Хмільникмеблі" Кафлевського Вадима Володимировича; призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Совєтова Владислава Пилиповича.
24.06.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - ПАТ "Хмільникмеблі" у справі № 15/131-10 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
02.09.2014 Хмільницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області звернулась до господарського суду Вінницької області з заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 314 179,43 грн., з яких 310 327,49 грн. - основний платіж; 3 851,94 грн. - пеня.
Господарським судом встановлено, зі змісту заяви Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області та доданих до неї письмових доказів, що пеня була нарахована після 2010 року, а саме, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, нарахована на поточну заборгованість.
Враховуючи вказані норми законодавства та встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відхилення грошових вимог Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області в розмірі 3 851,94 грн. пені, нарахованої в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали господарського суду Вінницької області від 27.11.2014 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 15/131-10, в частині відхилення вимог Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області в сумі 3 851,94 грн. пені, відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.11.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 15/131-10, в частині відхилення вимог Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області у сумі 3 851,94 грн. пені залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.В. Білошкап
В.Я. Погребняк