02 квітня 2015 року Справа № 5023/10593/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С.
за участю представників: позивача -
відповідача -
третіх осіб -
прокурора - Гудименко Ю.В.
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "Антей" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 року у справі за позовом Міністерства освіти і науки України до Приватного підприємства фірми "Антей", Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, за участю прокурора міста Харкова про визнання недійсним угод та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти і науки України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання недійсною угоди,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства фірми "Антей" про визнання наказу господарського суду Харківської області від 27 червня 2014 року у даній справі таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2015 року апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Антей" повернуто без розгляду у зв'язку з тим, що скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, згідно ст.93 ГПК України.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказану ухвалу апеляційного господарського суду, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.93 ГПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд виносить ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Як правильно встановлено апеляційною інстанцією, скаржник звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції з пропуском строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.
Апеляційним господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали встановлено, що ухвала місцевого господарського суду від 18 грудня 2014 року була винесена того ж дня та надіслана сторонам 22 грудня 2014 року, в підтвердження чого є штамп канцелярії у лівому нижньому куті на зворотній стороні ухвали (а.с.34).
При цьому, судова колегія вважає, що апеляційний господарський суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що в судовому засіданні 18 грудня 2014 року суд першої інстанції оголосив тільки вступну та резолютивну частину ухвали, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 18 грудня 2014 року по справі №5023/10593/11 (н.р.5023/3187/11) головуючим суддею в судовому засіданні був оголошений повний текст винесеної судом ухвали про відмову в задоволенні заяви скаржника щодо визнання наказу господарського суду Харківської області від 27 червня 2014 року у даній справі таким, що не підлягає виконанню. Письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неправильностей або його неповноти скаржником у встановленому законом порядку не подавались.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, копію ухвали від 18.12.2014 року представник Приватного підприємства фірми "Антей" отримав нарочно 23.12.2014 року, що підтверджується відбитком печатки господарського суду Харківської області на поданій заявником заяві (а.с.35).
Таким чином, строк оскарження ухвали, визначений законом, відраховується з дня її оголошення і не пов'язується з фактом отримання стороною повного тексту ухвали, що може бути поважною причиною відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
З огляду на викладене, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства фірми "Антей" про визнання наказу господарського суду Харківської області від 27 червня 2014 року у даній справі таким, що не підлягає виконанню, апеляційний господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що скаржником було подано скаргу після закінчення строку, встановленого для її подання.
За таких обставин, оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону та обставинам справи, тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Д.С.Кривда