31 березня 2015 року Справа № 30/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.
за участю представників:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:ОСОБА_4, дов. б/н від 07.10.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2015р.
у справі господарського суду№30/13 міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Карусель"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
простягнення 179 741,23грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. (складене 16.02.2012р.) у справі №30/13, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карусель" 147 705,60грн. - заборгованості з орендної плати, 404,39грн. - заборгованості за електроенергію, 6 531,37грн. - пені, 25 283,60грн. - штрафу, 2 460,54грн. - неустойки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У жовтні 2014 року відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищезазначене судове рішення разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2014р. у справі №30/13 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. (складене 16.02.2012р.) у справі №30/13 та апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2014р. у справі №30/13 вищезазначену ухвалу апеляційної інстанції скасовано, а справу передано до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття або повернення апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2015р. у справі №30/13 клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження відхилено та апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, з прийнятою ухвалою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду та направити справу до апеляційної інстанції для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 31.03.2015р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, представник позивача уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.
Повний текст оскаржуваного у апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. складено 16.02.2012р.
Отже, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на зазначене судове рішення, відповідно до вимог ст. 93 ГПК України, є 26.02.2012р., в той самий час, як з відповідною апеляційною скаргою скаржник звернувся 08.10.2014р., тобто, із значним пропуском строку на подання апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про поновлення строку апеляційного оскарження мотивовано тим, що оскаржуване рішення ним отримано 02.03.2012р., а у період з 05.03.2012р. до 30.09.2015р. відповідач працював за межами України.
Втім, апеляційним господарським судом з урахуванням приписів ст. 28 ГПК України обґрунтовано зазначено, що відсутність в Україні відповідача, не є підставою, що унеможливлює здійснення права на захист своїх прав та інтересів у суді, оскільки відповідні права останній мав можливість здійснити через повноважних представників, довіреність на яких наявна в матеріалах справи.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції, вірно застосувавши положення ст. 93 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що причини пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження судового рішення є неповажними та необґрунтованими та підставно повернув апеляційну скаргу скаржнику.
Судовою колегією касаційної інстанції не приймаються до уваги доводи заявника касаційної скарги щодо неналежного повідомлення останнього судом першої інстанції про дату час та місце проведення судового засідання з огляду на те, що в матеріалах справи наявна телеграма в якій представник відповідача просив відкласти розгляд справи та зі змісту якої вбачається, що останньому було відомо про дату та час проведення судового засідання.
Стосовно сплати судового збору за подання апеляційної скарги за невідповідними реквізитами, заявником касаційної скарги не заперечується дана обставина.
Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній ухвалі мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2015р. у справі №30/13 відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2015р. у справі №30/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Б. Дроботова
Суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя Л.І. Рогач