31 березня 2015 року Справа № 922/5465/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.
за участю представників:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуХарківської міської ради
на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р.
у справі господарського суду№922/5465/14 Харківської області
за позовомХарківської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Протасенка Сергія Олександровича
проповернення безпідставно набутого майна та відшкодування доходів
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2014р. у справі №922/5465/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду Харківська міська рада звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р. у справі №922/5465/14 апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Позивач, Харківська міська рада, з прийнятою ухвалою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду та направити справу до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
В призначене судове засідання касаційної інстанції 31.03.2015р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Харківської міської ради.
Статтею 94 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір".
Положеннями пп. пп.4 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується.
Також, в пунктах 2.2-2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.
При цьому, апеляційним судом встановлено, що позивачем, при зверненні до господарського суду Харківської області, заявлено дві позовні вимоги, а саме: - зобов'язати відповідача повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0695 га, яка розташована по вул. Юр'ївській, 17 у м.Харкові; - стягнути з відповідача доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 374 276,22грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2014р. у справі №922/5465/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Позивачем рішення суду першої інстанції оскаржується в повному обсязі.
Позовна вимога позивача про повернення земельної ділянки має майновий характер, у зв'язку з чим судовий збір повинен визначатись з урахуванням вартості спірного майна.
Таким чином, апеляційна інстанція дійшла до висновку, що позивач, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, повинен сплатити судовий збір за дві позовні вимоги майнового характеру.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем вірно сплачено 3742,76грн. судового збору за позовну вимогу про стягнення з відповідача 374276,22грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, про що свідчить платіжне доручення №2719 від 26.12.2014р.
Проте, за позовну вимогу про повернення в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набутого майна позивачем було сплачено 609,00грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №2718 від 26.12.2014р., тобто виходячи зі ставки, передбаченої за розгляд спору немайнового характеру.
Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що Харківською міською радою не виконано у повному обсязі вимоги ст. 94 ГПК України щодо необхідності долучення до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Беручи до уваги вищевикладене, посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р. у справі №922/5465/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Харківської міської ради - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Б. Дроботова
Суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя Л.І. Рогач