30 березня 2015 року Справа № 910/14656/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Акулової Н.В., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 28.10.2014 Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015
у справі № 910/14656/13 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Укрстрой"
доМіністерства оборони України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (третя особа-1); 2. Державна казначейська служба України (третя особа-2)
простягнення коштів,
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/14656/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Укрстрой" задоволено повністю; стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача 239 098,26 грн. заборгованості.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Міністерство оборони України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти та відмовити у позові повністю.
Подана Міністерством оборони України касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 910/14656/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Однак, як встановлено судом, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Водночас скаржник звернувся до Вищого господарського суду України із клопотанням про відстрочення надання підтверджуючого документа про сплату судового збору. У клопотанні скаржник посилається на те, що Міністерство оборони України не має змоги на день подання касаційної скарги сплатити судовий збір у розмірі 1 673,69 грн., оскільки Міністерство оборони України здійснює всі свої проплати безпосередньо через Департамент фінансів Міністерства оборони України, у зв'язку з чим скаржником направлено Департаменту фінансів Міністерства оборони України лист з проханням здійснити оплату касаційної скарги.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору. Заявник не надав доказів, які б підтверджували, що майновий стан скаржника робить неможливим сплату судового збору за подання касаційної скарги на момент її подання.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а заявлене відповідачем клопотання не підлягає задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга Міністерства оборони України підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 910/14656/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді Н.В. Акулова
С.Р. Шевчук