Справа № 22-ц/796/4520/2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Морозова М.О.
01 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Шахової О.В.,
суддів Поливач Л.Д., Побірченко Т.І.
при секретарі Бугай О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки
за апеляційною скаргою ПАТ «Банк Кредит Дніпро»
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року -
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києві від 04.02.2015 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено. Зупинено провадження по вищезазначеній цивільній справі до закінчення розгляду цивільної справи Ленінським районним судом м. Дніпропетровська № 205/10856/14ц, №2/205/5193/14 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання деяких положень кредитного договору та договору іпотеки недійсним.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк Кредит Дніпро» ставить питання про скасування ухвали суду в частині зупинення провадження у справі, провадження відновити, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що висновку суду першої інстанції про те, що предметом справи є грошові кошти, не відповідає дійсності, оскільки предметом спору є майно (предмет іпотеки), а тому підстав вважати, що розгляд справи про визнання недійсним кредитного договору та іпотечного договору унеможливлює розгляд справи про звернення стягнення на майно, не має. Рішення у справі про визнання недійсним кредитного договору не може вплинути на суть рішення у даній справі. Окрім цього, представник вказує, що зупиняючи провадження у справі, суд не звернув увагу на ч. 1 ст. 123 ЦПК України, з якої випливає, що відповідач не позбавлений права пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи. Окрім цього, суд не врахував, що у разі визнання недійсними договорів, ухвалене судом рішення про звернення стягнення відповідно до ст. 361 ЦПК України може бути переглянуте у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Банк Кредит Дніпро» апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав наведеній в ній.
В судове засідання суду апеляційної інстанції відповідач не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином. У відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка таких осіб не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень чинного законодавства в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали у випадках, визначених ст. 293 ЦПК України, в т. ч. про зупинення провадження у справі. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04.02.2015 року вирішено питання щодо зупинення провадження по даній цивільній справі до закінчення розгляду Ленінським районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи № 205/10856/14ц, №2/205/5193/14 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання деяких положень кредитного договору та договору іпотеки недійсним.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що у провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки. У зв'язку із наявністю судового спору про визнання недійсними положень кредитного договору та договору іпотеки, за якими банк намагається звернути стягнення на майно, ці справи є пов'язаними.
Такий висновок суду зроблено щодо всіх заявлених відповідачем вимог та на підставі поданих сторонами доказів, яким дана правильна оцінка, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку, конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено в п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.
Ураховуючи наведене, та зважаючи на те, що в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська розглядається цивільна справа про визнання недійсним деяких положень кредитного договору, оскаржувана ухвала відповідає вимогам процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного і зроблених в оскаржуваній ухвалі висновків.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: