30 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКорчевного Г.В., Крижанівської Г.В.
при секретаріБасюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року
У справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Наталія Миколаївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено./а.с.56-58/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що фактично грошових коштів у сумі 846 882 гривень продавці не отримували, договір існує формально, оскільки ОСОБА_8 було порушено умови п.1.1 та п. 5.2.1 Договору, розрахунків за вказаним договором не проведено, а тому він повинен бути визнаний недійсним, у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. 1 ст. 215 ЦК України. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
№ справи 752/14535/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/4191 /2015
Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, належала на праві власності ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 01 червня 1998 року Державною адміністрацією Московського району м. Києва згідно з розпорядженням (наказом) від 01 червня 1998 року НОМЕР_1, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 19 червня 1998 року, записано в реєстрову книгу за № 5486, в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 17 квітня 2012 року, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав, Державним реєстратором, приватним нотаріусом КМНО Халявкою Н.М.
19 грудня 2013 року між ОСОБА_5, яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_6 (на підставі довіреності, посвідченої 08 червня 2012 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінерт О.А. за реєстровим № 2-962) - Продавці, з однієї сторони, та ОСОБА_8 - Покупець, з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 76,5 кв. метрів, житловою площею 51,0 кв. метри, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявкою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 6206 /а.с. 6-7/.
Згідно п. 2.2 вказаного договору купівлі-продажу продавець отримав суму у розмірі 846 882 грн. за продане нерухоме майно, які сплачені покупцем до підписання цього договору відповідно до Постанови Правління НБУ "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" від 06.06.2013 р. № 210, зареєстрованого Міністерством юстиції України 02 липня 2013 року за № 1109/23641.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 60 ЦПК України про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, встановивши, що в обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на письмові докази, а саме акт щодо їх проживання у спірній квартирі та квитанції про оплату комунальних послуг, однак, з копій паспортів, виданих позивачам, вбачається, що 24 грудня 2013 року їх реєстрація у спірній квартирі була скасована, після чого 14 січня 2014 року вони були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2, а тому, будь-яких належних доказів на підтвердження їх доводів щодо відсутності розрахунку за договором купівлі-продажу позивачами не надано.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Крім того, за повідомленням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М., від 06.03.2015 р. №197/01-16, 26.02.2015 року, нею було посвідчено Договір про розірвання договору купівлі-продажу квартири від 19.12.2013 р., зареєстрований в реєстрі №6206, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, відсутні підстави вважати порушеними права та інтереси позивачів вказаним договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року - відхилити
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: