30 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКорчевного Г.В., Слободянюк С.В.
при секретаріБасюк Ю.В.
за участю: позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любов Олександрівни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року
У справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» про стягнення заборгованості, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року позов задоволено частково./а.с. 27-28/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Старокиївський банк» Пантіна Л.О. подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права, зокрема суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_5 не є кредитором банку, а відносини між сторонами регулюються ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Оскільки між сторонами укладено договір про оренди сейфу, за оренду комплекту замку та ключів ОСОБА_5 внесено орендну плату, а тому право вимоги вказаної суми є майновим правом клієнта та надає ОСОБА_5 статус кредитора банку, тому правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями ЗУ «Про банки і банківську діяльність». З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
№ справи 752/11250/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/3903 /2015
Головуючий у суді першої інстанції: Новак А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що між ОСОБА_5та ПАТ «Старокиївський банк» було укладено договір № 5228 про надання в оренду індивідуального сейфу від 26.05.2014 року на строк з 26 травня 2014 року по 26 червня 2014 року, включно, за умовами якого позивач вніс заставну плату за комплект замку та ключів у розмірі 800 гривень.
26 червня 2014 року ОСОБА_5було повернуто комплект ключів та виконано всі інші умови договору № 5228 про надання в оренду індивідуального сейфу від 26.05.2014 року. однак заставну плату йому не повернуто.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався вимогами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України за змістом яких, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у строк, що ним встановлений, а одностороння відмова від їх виконання не допускається. Встановивши, що прийнято рішення № 92 про запровадження з 18 вересня 2014 року процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк», суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_5 не є кредитором банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому до виниклих правовідносин не будуть застосовуватись норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки правовідносини що виникли між сторонами не регулюються зазначеним Законом і не підпадають під організаційні, фінансові та правові засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Доводи апеляційної скарги, щодо регулювання відносин ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів не бере до уваги, як такі, яким була надана відповідна оцінка судом першої інстанції.Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, правова природа відносин щодо договору про надання в оренду індивідуального сейфу належить до договірних відносин зобов'язального права, що регулюється ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, і не належить до вкладних операцій, не може підпадати під дію ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який поширюється на вкладників банків - фізичних осіб (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або які є власниками іменних депозитних сертифікатів, що також підтверджується листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.03.2015 р. №02-036-7017/12.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної ЛюбовОлександрівни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: