І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
26 березня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Басюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міжнародний медіа Центр - СТБ», ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року,
встановила:
у липні 2014 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., посилаючись на те, що під час зйомок та трансляції в ефірі ПАТ «Міжнародний Медіа Центр СТБ» телевізійної передачі «Детектор брехні» було оприлюднено таємницю її приватного життя, що спричинило їй сильних душевних хвилювань.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що 22 січня 2013 року під час зйомок телевізійної передачі «Детектор брехні», яка транслювалась в ефірі ПАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» 25 березня 2013 року, без її згоди було оприлюднено інформацію про її особисте життя. Позивач зазначала, що вказана інформація відповідає дійсності та не порочить її честь, гідність та ділову репутацію, однак її оприлюднення порушило право на таємницю приватного життя позивача, що спричинило їй моральних страждань, компенсацію яких вона оцінює в 1 000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходи з того, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки позивачем не було доведено обставини, на які вона посилалась.
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 16, 270, 301 ЦК України
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом не було враховано те, що інформація про її особисте життя була оприлюднена без її згоди. Такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 січня 2013 року позивач ОСОБА_1 взяла участь в якості гостя головної героїні програми у зйомках телевізійної передачі «Детектор брехні», яка транслювалась в ефірі ПАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» 25 березня 2013 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 301 ЦК України обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розповсюджені іншими особами за її згодою
В матеріалах справи міститься Угода про участь в телевізійній передачі «Детектор брехні», яку було укладено між позивачем та директором ПАТ «ММЦ-СТБ» 22 січня 2013 року. Згідно умов вказаної угоди, ОСОБА_1 було надано відповідачу ПАТ «ММЦ - СТБ» згоду на використання особистої інформації, інших відомостей, які стали відомими Телеканалу у зв'язку з виробництвом телепередач та участю в ній Гостя. Крім того, умови вказаної Угоди свідчать про те, що позивач не заперечувала проти збору інформації про неї всіма законними способами та оприлюднення подібної інформації, а також розголошення (публічного поширення) всіх коментарів, інтерв'ю, виразів емоції в рамках зйомок телепередачі.
Вказані обставини свідчать про те, що позивачем було надано згоду на поширення інформації щодо обставин її особистого життя.
Посилання апелянта на те, що Угоду про участь в телевізійній передачі було підписано нею без ознайомлення зі змістом, не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою визнання умов угоди недійсними.
Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування їй моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Однак, позивачем при зверненні до суду з позовом та апеляційної скаргою не було надано доказів на підтвердження порушення її права, а тому підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні.
Всі інші доводи апеляційної скарги були предметом перевірки під час розгляду справи судом першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ справи: 761/20860/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4593/2015
Головуючий у суді першої інстанції:Малинников О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.