01 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а/1522/5999/11
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Лук'янчук О.В.,
судді -Градовський Ю.М.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В червні 2006 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ОВК) в якому просив:
- визнати право позивача на надбавку за участь в бойових діях;
- зобов'язати ОВК провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням права на надбавку за участь в бойових діях за період з 01.01.2000 року;
- зобов'язати ОВК виплатити позивачу суму, недоотриману по надбавці за участь в бойових діях за період з 01.01.2000 року, що утворилася унаслідок перерахунку.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2006 року залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.09.2006 року в задоволені вищевказаного позову було відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2011 року вказані судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
15.02.2012 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - ГУПФ) та уточнення адміністративного позову, в якій виклав позовні вимоги наступним чином:
- визнати протиправними дії ОВК в частині застосування постанов КМ України №831 від 26.07.1996 року та №01 від 03.01.2002 року, а саме розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій;
- визнати право позивача на щомісячне підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, з 01.07.2006 року у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати ГУПФ провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії для учасників бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та з 01.01.2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
- зобов'язати ГУПФ в подальшому виплачувати позивачу щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2012 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії ОВК щодо виплати не в повному обсязі позивачу підвищення до пенсії як учаснику бойових дій в період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт просить скасувати спірну постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОВК в період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року неправомірно нараховувало та виплачувало позивачу підвищення до пенсії як учаснику бойових дій в меншому розмірі, ніж це було передбачено діючим на той час законодавством.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він узгоджується з положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній до 01 січня 2006 року) та Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Постанова суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій ОВК щодо виплати не в повному обсязі позивачу підвищення до пенсії як учаснику бойових дій в період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року, сторонами по справі в апеляційному порядку не оскаржена.
Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено строк передбачений ст.99 КАС України при зверненні до суду з позовними вимогами про зобов'язання ГУПФ здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 01.01.2000 року по 15.08.2011 року, оскільки позивач звернувся до суду з вимогами до ГУПФ лише 15.02.2012 року та не ставив питання про поновлення строку.
Колегія суддів не може погодитись з доводами суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав ще в червні 2006 році, а у зв'язку із тривалим розглядом справи, протягом якого на законодавчому рівні функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передано територіальним органам Пенсійного фонду України, позивач у лютому 2012 року лише уточнив свої позовні вимоги з урахування вказаних змін до законодавства та періоду виплати йому пенсії.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги до ГУПФ не можуть бути задоволені з огляду на наступне.
Як вже було встановлено судом першої інстанції та не оскаржувалось сторонами, позивач є пенсіонером та має статус учасника бойових дій, і йому призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з урахуванням надбавки за участь у бойових діях.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02.11.2006 року №1522 функції з призначення і виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передані органам Пенсійного фонду України.
Статтею 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.
Виплата пенсій, в тому числі призначених до введення в дію цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду через установи банків, з якими Пенсійним фондом України укладено відповідні договори, на підставі документів та у порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, з 1 січня 2007 року функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передано територіальним органам Пенсійного фонду України.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання ГУПФ провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії для учасників бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим - задоволеною не підлягають, оскільки у вказані періоди органи Пенсійного фонду України не здійснювали функції з призначення і виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУПФ провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії для учасників бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній до 01 січня 2006 року) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року №2939-IV частину 4 статті 12 вищезгаданого Закону викладено в іншій редакції, якою передбачається підвищення учасникам бойових дій пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказані положення Конституційним Судом України неконституційними не визнавались.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що п.2 цього Закону набирає чинності з 01.07.2006 року.
Таким чином з 01.07.2006 року позивач має право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу починаючи з внесення змін до частини 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та на сьогоднішній день виплачується як учаснику бойових дій 25% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, що передбачено діючим законодавством.
Отже, позовні вимоги щодо визнання дій ГУПФ протиправними та зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як учаснику бойових дій починаючи з 01.01.2007 року - задоволенню не підлягають.
Оскільки судом першої інстанції прийнято вірне по суті рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог до ГУПФ, але з помилковим застосуванням норм права, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.195, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2012 року змінити в частині підстав для відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2012 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський