04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"31" березня 2015 р. Справа№ 910/2854/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Жук Г.А.
при секретарі Місюк О.П.
за участю представників:
від позивача - Смелянський Р.І.
від відповідача - 1 не з'явився
від відповідача - 2 Масеха Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прайм Кепітал Груп»
Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк»
про застосування наслідків недійсності правочину та визнання права власності,-
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2015 зупинено провадження по справі № 911/2854/15-г до набрання законної сили судовим рішенням зі справи № 910/2464/15-г.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом порушені норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду та направити справи до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі суду: головуючий суддя: Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 31.03.2015, у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В..В. у відпустці, для розгляду скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Жук Г.А.
Представники позивача та відповідача - 2 в судове засідання на вказану дату з'явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.
Представник відповідача - 1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Через відділ документального забезпечення до суду надійшов відзив від представника відповідача - 2 на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що ухвала суду першої інстанції є правомірною, а тому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача - 2, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору іпотеки № 1007/14-1-2 від 11.07.2014, укладеного між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Комерційний банк «Даніель».
02.03.2015 представником відповідача - 2 було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/2464/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прайм Кепітал Груп» та Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» про визнання недійсним нікчемного правочину - договір іпотеки № 1007/14-1-2 від 11.07.2014, укладений між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», витребування із чужого незаконного володіння у ТОВ «Факторингова компанія «Прайм Кепітал Груп» на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» будівлю, складу бланків та квитків (літ. Б), розташовану за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, загальною площею 2 678,3 кв.м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311923380000; визнання за ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» права власності на будівлю, складу бланків та квитків (літ. Б), розташовану за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, загальною площею 2678,3 кв.м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311923380000.
В підтвердження поданого клопотання відповідачем подана ухвала про порушення провадження у справі № 910/2464/15-г Господарським судом м. Києва від 09.02.2015.
Апелянт, заперечуючи проти постановленої ухвали про зупинення провадження, мотивує це тим, що відповідно до вимог господарського-процесуального кодексу України, суд має право на визнання недійсним повністю або у певній частині пов'язаного з предметом спору договору, який суперечить законодавству, що виключає можливість зупинення провадження у справі, а отже відсутні підстави стверджувати, що обставини дійсності чи недійсності кредитного договору, за необхідності, не можуть бути встановлені господарським судом в межах цієї справи.
Колегія суддів не погоджується з таким твердженням представника відповідача - 2 та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Положеннями абзацу 2 підпункту 3.16. пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).
Абзацом 3 підпункту 3.16. пункту 3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду визначено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Предметом розгляду справи №910/2854/15-г є застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору іпотеки № 1007/14-1-2 від 11.07.2014, укладеного між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Комерційний банк «Даніель», та відступленого за договором відступлення права вимоги від 23.09.2014, укладеного між ПАТ «Діамантбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Прайм Кепітал Груп».
Крім того, позивач просить визнати за ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» право власності на будівлю, складу бланків та квитків (літ. Б), що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, загальною площею 2678,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311923380000.
Підставою для заявлення позовних вимог, як вказує позивач, стало те, що Постановою Правління Національного банку України №597 від 24 вересня 2014 ПАТ «КБ «Експобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних і рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.09.2014 № 97 в Банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2014 № 139 призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г.
Правовідносини, які виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків та ліквідації банків регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «КБ «Експобанк» під час перевірки договорів було виявлено, що 11.07.2014 між ПАТ «Діамантбанк» та АТ «КБ «Експобанк» був укладений кредитний договір № 1007/14-1, згідно з п. 2.1 якого, в редакції договору про внесення змін № 1 до кредитного договору ПАТ «Діамантбанк» зобов'язався надати АТ «КБ «Експобанк» міжбанківський кредит у національній валюті у сумі 78475868 грн.
11.07.2014 між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Комерційний банк «Даніель», укладено договір іпотеки № 1007/14-1-2, предметом якого була будівля, складу бланків та квитків (літ. Б), що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, загальною площею 2678,3 кв.м.
Відповідно до п. 1.4 вказаного договору узгоджена вартість предмету іпотеки становила 4487164 грн.
В подальшому право вимоги за вказаним договором іпотеки було відступлено ТОВ «Факторингова компанія «Прайм Кепітал Груп».
Встановлено, що зазначений договір іпотеки відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже у відповідності до ч. 3 ст. 38 Закону є нікчемним.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з тієї підстави, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
Згідно з частиною 4 статті 38 даного Закону уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 05.02.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було направлено на адресу ПАТ «Діамантбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Прайм Кепітал Груп» повідомлення про нікчемність договорів іпотеки від 11.07.2014, проте жодних дій щодо повернення майна вчинено не було.
Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Водночас, у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.112009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.
Таким чином, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в суді лише в разі наявності між сторонами цього правочину відповідного спору.
Господарським судом міста Києва вірно було встановлено, що між сторонами існує спір, про що свідчить порушене Господарським судом міста Києва провадження у справі № 910/2464/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прайм Кепітал Груп» та Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» про визнання недійсним нікчемного правочину - договір іпотеки № 1007/14-1-2 від 11.07.2014, витребування із чужого незаконного володіння будівлю, складу бланків та квитків (літ. Б), розташовану за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, загальною площею 2678,3 кв.м, визнання за ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» права власності на будівлю, складу бланків та квитків (літ. Б), розташовану за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, загальною площею 2678,3 кв.м.
Таким чином, рішення у справі № 910/2464/15-г вплине на оцінку доказів у справі №910/2854/15-г, а також або спростує доводи позивача у даній справі або підтвердить наявність підстав для задоволення позову.
Підпунктом 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду Київської області № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.
Крім того, як вірно було зазначено місцевим судом, предметами розгляду обох справ є зокрема, визнання за ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» права власності на будівлю, складу бланків та квитків (літ. Б), розташовану за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, загальною площею 2678,3 кв.м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311923380000, що у випадку винесення рішення Господарським судом міста Києва у справі № 910/2464/15-г буде взаємовиключною обставиною для винесення рішення про той же предмет і з тих же підстав у справі № 910/2854/15-г.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2015 у справі № 910/2854/15-г- без змін.
Матеріали справи № 910/2854/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
Г.А. Жук