КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
23 березня 2015 року Справа № П/811/149/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Таранухи Т.М.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - 1 - не з'явився,
представника відповідача -2 - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до відповідача-1: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Воробель Тетяни Сергіївни
до відповідача -2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Марченко Оксани Анатоліївни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агропромсервіс"
про оскарження рішення та дій суб'єкта владних повноважень, -
ОСОБА_2 (далі-позивач, ОСОБА_2) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Воробель Тетяни Сергіївни (далі - відповідач-1) та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Марченко Оксани Анатоліївни (далі-відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агропромсервіс" з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Воробель Тетяни Сергіївни №1907501 від 24 квітня 2013 року, яким зареєстровано право власності за ПП "Агропромсервіс" на об'єкт незавершеного будівництва автостоянки за адресою - АДРЕСА_1, реєстраційний номер - НОМЕР_1, кадастровий номер: НОМЕР_2;
2) визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Марченко О.А. №17154530 від 12.11.2014 року про відмову у скасуванні запису;
3) зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області розглянути повторно заяву про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстровим номером НОМЕР_1 та прийняти рішення про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт незавершеного будівництва автостоянки з реєстраційним номером: НОМЕР_1, кадастровий номер: НОМЕР_2.
Позивач вказує, що приймаючи оскаржуване рішення №1907501 від 24 квітня 2013 року державним реєстратором Воробель Т.С. не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
Крім цього зазначає, що приймаючи рішення №17154530 від 12.11.2014 року державний реєстратор Марченко О.А. щодо відмови в скасуванні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зазначила, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. При цьому позивач зазначає, що вказані посилання не відповідають дійсності, оскільки відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.01.2009 р. зазначено про незаконність рішення третейського суду від 10.11.2006р. та визнано з моменту укладення договір купівлі-продажу майна автостоянки, розташованої на розі вулиць Жадова та Конєва в м. Кіровограді від 20.09.2006 року, який був підставою для державної реєстрації права власності ПП "Агропромсервіс" в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстровим НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2.
Відповідачі /представники відповідачів/ в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно і належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надано та не використано право на подання заперечень проти позову або ж заяви про його визнання.
Представник третьої особи без поважних причин залишив судове засідання до закінчення судового розгляду.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.03.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено. Про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області з заявою про скасування запису про нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером НОМЕР_1.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на об'єкт незавершеного будівництва, кадастровий номер - НОМЕР_3, зареєстровано за ПП "Агрпромсервіс" (а.с.12,27).
24 квітня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Воробель Т.С. прийнято рішення № 1907501 про державну реєстрацію права власності за ПП "Агропромсервіс" на об'єкт незавершеного будівництва автостоянки за адресою - АДРЕСА_1, реєстраційний номер - НОМЕР_1, кадастровий номер - НОМЕР_2.
Крім того, відповідно до довідки БТІ, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.01.2009 року на вказане вище майно накладено арешт (а.с.11).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що станом на момент розгляду справи по суті, арешт на вказане майно не знятий.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Нормативно-правовим актом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV).
Згідно ч.1 ст.2 цього Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Частиною 2 ст.3 цього ж Закону встановлено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Приписами п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1952-IV передбачено, що орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
При цьому, державний реєстратор має встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV).
Так, у відповідності до норм п.2 ч.2 ст.9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Згідно ч.1 ст.15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Приписами ч.13 ст.15 Закону № 1952-IV передбачено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 на виконання положень ст.15 Закону № 1952-IV був затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок № 868), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та який набрав чинності 12.02.2014 року.
Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (п. 8 Порядку № 868).
У силу положень п.15 Порядку № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:
1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);
2) повноважень заявника;
3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;
5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Разом з тим, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації (п. 20 Порядку № 868).
Відповідно до п. 28 Порядку № 868, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Випадки, коли у державній реєстрації може бути відмовлено встановлені ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 вказаного вище закону у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Так, державним реєстратором зазначено, що неможливо ідентифікувати об'єкт нерухомого майна, запис щодо якого скасовується, оскільки рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда визнається недійсним договір купівлі-продажу майна, автостоянки, розташованої на розі вулиць Жадова і Конєва в м. Кіровограді від 20.09.2006 року, тоді як запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який зазначається в заяві про скасування заявником, відрито на інший тип об'єкта нерухомого майна з конкретно визначеною адресою розташування.
Посилання позивача на довідки БТІ та рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда не береться судом до уваги, оскільки вказані документи не є правовстановлюючими документами щодо на об'єкт незавершеного будівництва автостоянки за адресою - АДРЕСА_1, реєстраційний номер - НОМЕР_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, на підставі яких може здійснюватись державна реєстрація прав на нерухоме майно.
Інших доказів, за якими можна ідентифікувати спірний об'єкт нерухомого майна позивачем не надано.
Рішення про відмову у державній реєстрації прав приймається реєстратором після вивчення у сукупності заявлених прав та поданих на реєстрацію документів.
Відповідно до ст. 15 вказаного вище Закону державна реєстрація прав проводиться після перевірки документів, що подаються для державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству та поданим документам.
Таким чином, оскаржуване позивачем рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Марченко О.А. №17154530 від 12.11.2014 року про відмову у скасуванні запису прийняте у відповідності до вимог законодавства в результаті всебічного вивчення поданих заявником - позивачем по справі, документів.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Воробель Тетяни Сергіївни №1907501 від 24 квітня 2013 року, яким зареєстровано право власності за ПП "Агропромсервіс" на об'єкт незавершеного будівництва автостоянки за адресою - АДРЕСА_1, реєстраційний номер - НОМЕР_1, кадастровий номер: НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Підсумовуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що оскаржуване рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Воробель Тетяни Сергіївни №1907501 від 24 квітня 2013 року, стосується права власності ПП "Агропромсервіс", а позивачем не надано будь-яких доказів на спростування цього, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідачів є правомірними, здійсненні в межах повноважень, тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України та ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, слідує, що суд не може перебирати на себе функцій органу, дії або бездіяльність якого оскаржується.
Положеннями ч.4 ст.9 Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Зазначені позовні вимоги з приводу зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої та другої позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено, з огляду на що, позов в цій частині вимог задоволенню не підлягає.
Положеннями частини 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного суду України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом