про залишення позовної заяви без розгляду
26 березня 2015 року Справа № 803/456/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
за участю представника позивача Мельника С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за адміністративним позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Нововолинська ОДПІ) звернулась з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 100 009,40 грн.
Відповідачем 26.03.2015 року подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду.
Представник позивача в судовому засіданні щодо даного клопотання заперечив, вказуючи, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки податкові повідомлення-рішення від 06.07.2009 року №0000412308 від 16.12.2010 року №0000292302 та №0001022302, вважаються узгодженими з дня набрання рішенням суду законної сили, а податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу після закінчення 10-денного терміну, передбаченого законодавством для добровільної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Тому Нововолинська ОДПІ звернулась до суду з позовом в межах шестимісячного строку звернення до суду з часу винесення рішення апеляційною інстанцією. В зв'язку з цим просить в задоволенні клопотання відповідача відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 99 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ДПІ у Горохівському районі винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.07.2009 року №0000412308 за порушення пп. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 16.12.2010 року №0000292302 за порушення п.п. 2.2, п.п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті», від 16.12.2010 року №0001022308 за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», якими до неї застосовано фінансові санкції на загальну суму 101 009,40 грн. та оскаржені в судовому порядку.
Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року в справі №2а-18752/09/0370 рішення ДПІ у Горохівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000442308 від 06.07.2009 року скасовано, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. За результатом апеляційного оскарження, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року по справі № 2а-18752/09/0370 - без змін.
Крім того постановою Волинського окружного адміністративного суду в справі №2а/0370/110/11 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Горохівському районі від 16 грудня 2010 року №0000292302, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. За результатом апеляційного оскарження, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Горохівському районі задоволено повністю, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року у справі № 2а/0370/110/11 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в Горохівському районі від 16.12.2010 року № 0000292302 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні цієї вимоги відмовлено, в решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року залишено без змін.
Приписами статті 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із суб'єкта господарювання до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.
Статтею 250 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тобто, штрафні санкції, передбачені за порушення законів про патентування, з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на час виникнення спірних відносин належали до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф не є податковими зобов'язаннями, у разі несплати таких вони не набувають статусу податкового боргу.
Отже, застосовані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафні санкції згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.07.2009 року №0000412308 за порушення пп. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 16.12.2010 року №0000292302 за порушення п.п. 2.2, п.п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті», від 16.12.2010 року №0001022308 за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», якими до неї застосовано фінансові санкції на загальну суму 101 009,40 грн. не відносяться до категорії податкового зобов'язання, а є одним із видів адміністративно-господарських санкцій у розумінні статті 239 ГК України.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 даного Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Враховуючи викладене, винесення Нововолинською ОДПІ податкової вимоги №25965-03 від 03.11.2014 року на підставі норм Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, а також визначення суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно рішень від 06.07.2009 року №0000412308, від 16.12.2010 року №0000292302, від 16.12.2010 року №0001022308 на загальну суму 101 009,40 грн. сумою узгодженого грошового зобов'язання платника податків є протиправним.
Відповідно, до набуття чинності Податковим кодексом України, діюче законодавство України передбачало право органів державної податкової служби здійснювати стягнення таких штрафних (фінансових) санкцій у судовому порядку, в межах строків позовної давності, при цьому орган державної податкової служби не вправі був надсилати платникам податків податкові вимоги про сплату штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки штрафні (фінансові) санкції не відносились до податкових зобов'язань.
Однак, факт оскарження відповідачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій є реалізацією права суб'єкта господарювання та не може впливати на перебіг строку звернення податкового органу до суду. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року в справі №К/9991/68881/11 та постанові Верховного суду України від 23.06.2009 року в справі .
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Встановлення таких строків дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, спонукає до своєчасного вчинення ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не зловживаючи ними.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Оскільки позивачем пропущено встановлений частиною другою статті 99 КАС України строк звернення до суду, на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску звернення до адміністративного суду поважними, а тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід задовольнити, роз'яснивши позивачу його право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 КАС України, суддя
Адміністративний позов Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, повний текст якої буде виготовлений 01 квітня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С. Ф. Костюкевич