17 березня 2015 рокусправа № 804/6648/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі № 804/6648/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУМ" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУМ" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №7629/10/04-61-18-02 від 14 квітня 2014 року про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014р., як податкової звітності, та зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію датою її фактичного отримання, тобто 11 квітня 2014 р., відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2014 р. з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку. В обґрунтування позовних вимог зазначало про протиправність дій відповідача щодо неприйняття зазначеної податкової звітності, які вчинені всупереч приписам податкового законодавства та грубо порушують права позивача, як платника податків.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що надіслана Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦУМ» податкова декларація з ПДВ за березень 2014 рік складена з порушенням вимог Податкового кодексу України, а саме через зазначення в декларації недостовірного реквізиту - номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, який відсутній в реєстрі платників податку на додану вартість.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 08 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУМ" направлено поштою до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію" з податку на додану вартість за березень 2014 року, яку відповідач отримав 11 квітня 2014 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення. Рішенням податкової інспекції №7629/10/04-61-18-02 від 14 квітня 2014 року звітність позивача не визнано податковою у зв'язку зі складенням декларації з порушенням вимог пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме позивачем зазначено недостовірний обов'язковий реквізит - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, який відсутній в реєстрі платників податку на додану вартість.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для вчинення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, спірних дій по відмові у прийнятті податкової декларації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі подання таким платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.49.3 та п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України. Відповідно до п.49.15. ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Положеннями п.48.3. ст.48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За приписами п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Відповідно до п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Апелянт посилається на анулювання реєстрації позивача платником ПДВ відповідним Рішенням від 27 липня 2011 року №1078. Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі №804/940/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУМ" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Медведєвої Вікторії Олександрівни, Державної податкової інспекції у Амур-Нижньожніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області рішення №72 від 12.12.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та поновлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУМ" у реєстрі платників податку на додану вартість. Рішення суду набрало законної сили.
Положеннями п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Отже податкова декларація з податку на додану вартість позивача за період жовтень 2011р. з додатками вважається прийнятою у день її фактичного отримання відповідачем в силу закону, а показники такої декларації підлягають перевірці податковим органом в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції щодо того, що оскаржуване рішення відповідача від 14 квітня 2014 №7629/10/04-61-18-02 про невизнання податкової звітності є протиправним, а подана позивачем засобами поштового зв'язку податкова декларація з ПДВ за березень 2014р. повинна бути прийнята означеним податковим органом датою її фактичного отримання.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі № 804/6648/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко