19 березня 2015 року Житомир справа № 806/4879/14
категорія 11.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шимоновича Р.М.,
за участі секретаря Коваля О.В.,
за участі позивача та представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міжрайонної прокуратури Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Коростенської міжрайонної прокуратури Житомирської області щодо розгляду його заяви від 18.07.2014 та зобов'язати відповідача провести перевірку за його заявою від 18.07.2014. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за захистом своїх прав він звернувся до відповідача із повідомленням про корупційне правопорушення посадових осіб виконавчого комітету Коростенської міської ради. У своїй заяві позивач зазначив, що 10.06.2014 звернувся до виконавчого комітету Коростенської міської ради із заявою по виділення земельної ділянки площею 0,0369 га по АДРЕСА_1, однак, його заява по суті розглянута не була. Натомість, виконавчим комітетом Коростенської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про те, що дана земельна ділянка використовується ОСОБА_2 Позивач у зверненні від 18.07.2014 наголошував на тому, що ОСОБА_2 самовільно використовує земельну ділянку. Однак, Коростенською міжрайонною прокуратурою Житомирської області не проведено перевірку вказаних у повідомленні корупційних діянь посадових осіб виконавчого комітету Коростенської міської ради, і жодного рішення по суті порушених питань не прийняв.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що на звернення ОСОБА_1 Коростенською міжрайонною прокуратурою Житомирської області надано обґрунтовану відповідь, оскільки за результатами розгляду вказаного повідомлення, не встановлено ознак корупційного правопорушення в діях посадових осіб виконавчого комітету Коростенської міської ради.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України "Про звернення громадян", який, водночас, забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 5 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України:
1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;
2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;
3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;
4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;
5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення, оприлюднюють та надають інформацію за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Із матеріалів справи вбачається, що 18.07.2014 ОСОБА_3 звернувся до Коростенської міжрайонної прокуратури Житомирської області із повідомленням про корупційне правопорушення (а.с. 12-13). Обґрунтовуючи свою заяву зазначив, що посадовими особами виконавчого комітету Коростенської міської ради на його звернення від 10.06.2014 про виділення земельної ділянки площею 0,0369 га по АДРЕСА_1 повідомлено, що вказана земельна ділянка використовується ОСОБА_2 Крім того, даним посадовим особам було достовірно відомо, що вказана земельна ділянка самовільно зайнята та використовується ОСОБА_2 Вважає, що посадовими особами виконавчого комітету Коростенської міської ради, всупереч вимогам статті 125 Земельного кодексу України, заінтересовано та з певною вигодою, так як ОСОБА_2 є депутатом міської ради, а його дружина працює в міськвиконкомі, не вжито заходів щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність та розгляду у встановленому порядку заяви ОСОБА_1 від 10.06.2014. Крім того, діями вказаних осіб, на думку позивача наносяться збитки місцевому бюджету, оскільки за користування земельною ділянкою площею 0,0369 га по АДРЕСА_1 тривалий час не сплачується земельний податок.
25.07.2014 відповідач листом за вих. № 25ск/13 повідомив позивача про те, що рішенням Коростенської міської ради від 03.07.2014 № 1543 громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0400 га для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1
17.09.2014 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою (а.с. 10), у якій зазначив, що станом на 16.09.2014 по суті порушених питань у зверненні від 18.07.2014 відповіді не отримав.
Листом від 30.09.2014 № 25ск/13 Коростенська міжрайонна прокуратура Житомирської області повідомила позивача, про те, що у діях посадових осіб виконавчого комітету Коростенської міської ради не вбачається ознак корупційного правопорушення.
Відповідно до пункту 9 Наказу Генерального прокуратури України від 25.06.2013 N 10гн "Про організацію діяльності органів прокуратури у сфері запобігання і протидії корупції", міським, районним, міжрайонним, районним у містах та прирівняним до них прокурорам у межах компетенції забезпечити організацію:
- нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних корупційних правопорушень слідчими органів прокуратури, внутрішніх справ та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, участі у судовому провадженні та оскарженні судових рішень у цих провадженнях;
- досудового розслідування кримінальних корупційних правопорушень відповідно до частини 4 статті 216, частини 1 пункту 1 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України;
- нагляду за додержанням і застосуванням законів у сфері запобігання і протидії корупції місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, їх посадовими і службовими особами, а також громадянами та іншими суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення;
- складання за наслідками перевірок протоколів про вчинення адміністративних корупційних правопорушень, нагляду за додержанням законів при провадженні у справах про адміністративні корупційні правопорушення;
- представництва інтересів громадян і держави, відшкодування збитків, завданих корупційними правопорушеннями державі, територіальним громадам або громадянам, які неспроможні самостійно захистити свої права, вилучення незаконно одержаного майна, стягнення на користь держави вартості незаконно одержаних послуг і пільг, застосування правових наслідків недійсності нікчемних правочинів, укладених унаслідок корупційних правопорушень.
Порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратурах (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах встановлюється Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (далі - Інструкція), затвердженою Наказом Генерального прокурора України від 21.06.2011 №9гн "Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2.4. Інструкції передбачено, що перевірки за заявами та скаргами фізичних і юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, державного нагляду (контролю), органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами відповідного рівня або неприйняття ними рішень з цих питань у встановлені строки.
Так, в основі звернення ОСОБА_1 від 18.07.2014 є повідомлення про вчинення посадовими особами виконавчого комітету Коростенської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак корупційного правопорушення.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції, за кожним зверненням в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
- прийнято до розгляду;
- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
- направлено до іншого відомства;
- приєднано до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Пунктом 4.10 Інструкції передбачено, що при вирішенні звернень для перевірки їх доводів можуть бути витребувані необхідні документи, пояснення службових та інших осіб, дії яких оскаржуються тощо.
У ході судового розгляду справи встановлено, що фактично відповідачем не була проведена перевірка фактів, зазначених позивачем у повідомленні від 18.07.2014.
У листі від 30.09.2014 відповідач, обґрунтовуючи безпідставність доводів позивача щодо невжиття посадовими особами виконавчого комітету Коростенської міської ради заходів по поверненню самовільно зайнятої ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1, зазначив, що комісійний акт від 05.06.2012 складений не представником Держсільгоспінспекції України, а тому даний документ не підтверджує факт самовільного зайняття земельної ділянки.
На переконання суду, дане твердження прокуратури є формальним та поверхневим, оскільки, під час розгляду звернення належним чином не досліджено факту самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1
Так, відповідачем залишено поза увагою ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.12.2013 (а.с. 32-36), відповідно до якої рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.07.2013 залишено в силі.
У свою чергу, рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.07.2013 зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0433 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, звільнити її шляхом перенесення огорожі та відновлення меж земельних ділянок на місцевості в межах зовнішніх меж земельної ділянки, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Коростенською міською радою Житомирської області 03.09.2001 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 772, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.
Також, прокуратура у листі від 30.09.2014 зазначила, що ОСОБА_2 як депутат Коростенської міської ради не входив до складу комісії з питань земельних ресурсів, його родичі та близькі особи не є членами даної комісії.
Однак, за яких обставин та на підставі яких документів відповідач дійшов таких висновків, відповідь від 30.09.2014 не містить.
Пунктом 4.14 Інструкції встановлено, що за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:
Задоволено - вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону. Частково задоволене звернення - звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими.
Повторне задоволено - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.
Відхилено - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими.
Роз'яснено - за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.
Оскільки Коростенською міжрайонною прокуратурою Житомирської області, в порушення статті 6 Закону України "Про прокуратуру", під час розгляду заяви позивача від 18.06.2014 не з'ясовано усіх обставин, які б спростовували або підтверджували доводи ОСОБА_1, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Коростенської міжрайонної прокуратури Житомирської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2014.
Зобов'язати Коростенську міжрайонну прокуратуру Житомирської області провести перевірку за заявою ОСОБА_1 від 18.07.2014.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р.М.Шимонович
Повний текст постанови виготовлено: 30 березня 2015 р.