Справа: № 379/176/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Потеряйко С.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
02 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 05 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
26 січня 2015 року позивач звернувся до Таращанського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячної додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28 січня 2015 року позовні вимоги позивача за період з 01 січня 2012 року по 26 липня 2014 року залишено без розгляду; відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити, перерахувати та виплатити додаткову пенсію відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 26 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року; відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити, перерахувати та виплатити доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати за період з 26 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 05 лютого 2015 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні, перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; зобов'язано відповідача призначити, перерахувати та виплатити позивачу з 26 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія В-І №829792, виданим Київською облдержадміністрацією 09 липня 1993 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у м. Тараща Київської області, яке за переліком населених пунктів Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Згідно із абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Однак, починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 39 даного Закону.
При цьому, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, встановлено, що норми і положення ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року до набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», тобто до 03 серпня 2014 року застосуванню підлягають норми статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, передбаченому ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 26 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 05 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.