Справа: № 810/6622/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
31 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київобленерго» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області та державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - Позивач, ПАТ «Київобленерго») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - Відповідач-1, Реєстраційна служба), державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2, Державний реєстратор) про: визнання недійсним рішення від 19.06.2014 року №13908918 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язання Відповідача-1 прийняти рішення про державну реєстрацію права приватної власності ПАТ «Київобленерго» на нерухоме майно - будівлю закритої трансформаторної підстанції №132, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що внести запис про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Позивачем не було оскаржено рішення Відповідача-2 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а виявлені Державним реєстратором розбіжності усунуті не були, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
При цьому, клопотання представника Позивача ОСОБА_3 від 30.03.2015 року (вх. №10476) про відкладення розгляду справи судовою колегією було оцінено критично, оскільки, по-перше, заявником не було подано доказів перебування у відрядженні, по-друге, чинне законодавство передбачає можливість представляти інтереси юридичної особи як її керівником в силу закону, так і будь-якою іншою особою, яка наділена відповідними повноваженнями довіреністю.
Від відповідачів надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що Позивачем 22.05.2014 року подано до Реєстраційної служби заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., та ряд документів для проведення державної реєстрації.
Рішенням №13704139 від 11.06.2014 року Державним реєстратором зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з неподанням усіх необхідних документів, а саме - документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що Позивачем витребовувані документи не були надані Відповідачу-2, у зв'язку з чим останній 19.06.2014 року прийняв рішення №13908918 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 22, 24, 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прийшов до висновку, що оскільки Позивачем не було оскаржено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внаслідок невиконання якого ПАТ «Київобленерго» було відмовлено у здійсненні державної реєстрації прав на будівлю закритої трансформаторної підстанції, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 13 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №868) заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Згідно п. 16 Порядку №868 у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.
У разі коли заявник особисто отримує рішення про зупинення розгляду заяви, він пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. На примірнику рішення, що залишається для формування реєстраційної або облікової справи, проставляються дата його отримання та підпис заявника.
Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту позовної заяви, копію рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень представник Позивача отримав у день його прийняття - 11.06.2014 року.
Абзацом 6 пункту 16 Порядку №868 закріплено, що якщо протягом п'яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Аналогічний порядок дій державного реєстратора визначено приписами ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якою передбачено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Відповідно до п. 5-4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
Як вірно зазначив суд першої інстанції, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що Реєстраційна служба, встановивши недостатність наданих особою документів, зобов'язана спершу прийняти рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про що письмово повідомити заявника із зазначенням рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків. І лише після спливу встановленого строку для усунення недоліків Реєстраційна служба набуває право відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень із вказаної підстави.
Відтак, оскільки Позивачем не було виконано вимоги рішення від 11.06.2014 року №13704139 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а доказів скасування останнього у встановленому законом порядку Апелянтом не подано, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 19.06.2014 року №13908918 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Посилання Апелянта на неналежну оцінку Київським окружним адміністративним судом тих обставин, що, по-перше, Позивачем на виконання рішення від 11.06.2014 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію право було подано рішення Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області від 27.05.2013 року №5/4, яким підтверджується належність будівлі закритої трансформаторної підстанції, по-друге, чинним законодавством не вимагається обов'язку особи реєструвати право на земельну ділянку у випадку реєстрації права виключно на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований, колегія суддів оцінює критично з огляду на таке.
Як було зазначено раніше, підставою для прийняття рішення від 19.06.2014 року №13908918 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено саме невиконання вимог рішення від 11.06.2014 року №13704139 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - не подано документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку. Тобто всі доводи Позивача фактично стосуються неправомірності прийнятого державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке, у свою чергу, не було предметом розгляду справи. Разом з тим, чинне законодавство не позбавляє права особу оскаржити рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державне реєстрацію прав та їх обтяжень.
Тобто, Апелянт, наголошуючи на тому, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, обрав не вірний спосіб захисту, ототожнивши рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень із рішенням про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Проте, як було зазначено раніше, підставою для винесення рішення від 19.06.2014 року №13908918 стало саме невиконання вимог рішення від 11.06.2014 року №13704139, яке у встановленому законом порядку скасовано не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київобленерго» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області та державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.