Харківський окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 квітня 2015 р. справа №820/3302/15
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:
- скасувати державну реєстрацію права власності від 23.09.2014 року на нежитлові приміщення 4-го поверху №58-:63, 64а, 64б, 64в, 64г, 65-:67, 70-:76, 5-го поверху №77-:82, 82а, 83, 83а, 83б, 83в, 84, 85, 86, 86а, 88-:93 розташованих за адресою: м. Харків, вул. Петровського 30/32;
- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №16268112 від 06.10.2014 року, прийняте державним реєстратором Державної реєстраційної служби Сидорчуком А.В.;
- зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікат договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 01.03.2012 року, зареєстрований у реєстрі за №126.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 106, 107 КАС України.
Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
1)скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2)зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3)зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4)стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5)виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
З адміністративного позову вбачається, що у ньому не зазначено зміст позовних вимог відповідно до ст. 105 КАС України, а також із прохальної частини адміністративного позову не вбачається, що позовні вимоги звернені до відповідачів - Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області, Державної реєстраційної служби України.
Суд зазначає, що відповідно до п.п.1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" передбачено ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності та установити, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Суд зазначає, що юридичною особою, за визначенням, даним у статті 80 Цивільного кодексу України, є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов'язки) юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 81 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 499) ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
З наявного в матеріалах справи Спеціального витягу від 02.04.2015 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вбачається відомостей щодо припинення юридичної особи Державної Реєстраційної служби України (код 37508344).
Відповідно до приписів ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Оскільки відсутні відомості щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи Державної Реєстраційної служби України, суд звертає увагу позивача на відсутність достатніх підстав для правонаступництва Державної Реєстраційної служби України Міністерством юстиції України у сфері виконання завдання і функцій з реалізації державної політики з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у спірних правовідносинах.
Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 106, 107 КАС України, а саме зазначити зміст позовних вимог та відповідачів з урахуванням приписів ч. 4 ст. 105 КАС України та вищезазначених висновків суду.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу по залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви у п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ст. 106 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадження або без виклику особу яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Котеньов О.Г.