Справа № 815/1316/15
27 березня 2015 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Харченко Ю.В.
При секретарі Кипаренко Н.Ю.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зобов'язання здійснити її облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за встановленими формами обліку: по прізвищу, імені, по батькові, без застосування ідентифікаційного номера,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області здійснити її облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за встановленими формами обліку: по прізвищу, імені, по батькові, без застосування ідентифікаційного номера.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в силу своїх релігійних переконань вона не хоче присвоювати на своє ім'я ідентифікаційного номера. Також, ОСОБА_1 наголошує, що вона є громадянкою України, і не відмовляється від громадянства Росії. Нав'язування номера, на думку позивача, порушує її законні права, а також Закон України «Про захист персональних даних», відповідно до ст.11 якого підставами використання персональних даних є згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних.
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№6029/15 від 12.03.2015р.), наголошуючи, зокрема, що чинним законодавством України передбачено внесення відмітки щодо наявності права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта виключно до паспортів громадян України, а тому контролюючий орган не в змозі здійснити реєстрацію громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 в Окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області у судове засідання 27.03.2015р. не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка про отримання повістки з викликом до суду на 27.03.2015р., отриманої представником контролюючого органу Бутрик А.О. (довіреність від 14.11.2014р. №300/9/15-32-10-04-09), зокрема, 18.03.2015р., а також з огляду на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, 26.01.2015р. позивач - ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області із заявою №Т38 щодо відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
За результатами розгляду вищеозначеного звернення ОСОБА_1 від 26.01.2015р. №Т38, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області на адресу заявника надіслано Лист-відповідь від 30.01.2015р. №84/Т/15-32-11-01-14, за підписом заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Іванова Д.І., яким відмолено у внесенні до паспорту громадянки Російської Федерації відмітки щодо наявності права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, та проведенні її реєстрації в Окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, оскільки чинним законодавством України передбачено внесення відмітки до паспортів громадян України.
Не погодившись з означеним Листом-відповіддю Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 30.01.2015р. №84/Т/15-32-11-01-14, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з данною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області здійснити її облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за встановленими формами обліку: по прізвищу, імені, по батькові, без застосування ідентифікаційного номера, є безпідставними та необґрунтованими, з урахуванням наступного.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, є громадянкою Російської Федерації, про що свідчить наявну у матеріалах справи копія паспорта громадянина Російської Федерації, виданого відділом УФМС Росії в Нижегородській області, Ардатського району від 29.11.2014р., код підрозділу 520-034.
З означеного паспорта також вбачається, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 19.02.2009р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
До 01 січня 2011року діяв Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994року №320/94-ВР, відповідно до статті 1 якого для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Згідно із статтею 5 цього ж Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Проте, вищевказаний Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" втратив чинність з 01 січня 2011року, у зв»язку з набранням чинності Податковим кодексом України, яким на даний час регулюється порядок обліку платників податків, котрі через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, а тому посилання позивача - ОСОБА_1 на норми Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", є безпідставними.
Пунктом 63.2 статті 63 Податкового кодексу України передбачено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Відповідно до пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Як передбачено пунктом 63.7 статті 63 Податкового кодексу України, контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому. Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 70.1 статті 70 Податкового кодексу України визначено, що до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Згідно з пунктом 70.5 статті 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт. Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Відповідно до пункту 70.12 статті 70 Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером діючого паспорта. При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім'ям, по батькові, і серією та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки.
Відносини, що виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, - у Державному реєстрі, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013р. №779, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013р. за №2211/24743 (зі змінами та доповненнями), відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Відповідно до пункту І розділу IV означеного Положення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Згідно із пунктами 1, 2, 8 розділу VІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013р. №779 фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України. Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подали до контролюючого органу Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта. Взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом п'яти робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та обов'язково за серією та номером діючого паспорта громадянина України, без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків, про що у паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Водночас, як встановлено судом та зазначено вище, позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, є громадянином Російської Федерації, про що свідчить наявну у матеріалах справи відповідна копія паспорта громадянина Російської Федерації, виданого відділом УФМС Росії в Нижегородській області, Ардатського району від 29.11.2014р., код підрозділу 520-034. З означеного паспорта також вбачається, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 19.02.2009р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, судом відхиляються та не приймаються до уваги посилання позивача на положення Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист персональних даних", Закону України "Про інформацію", оскільки на спірні правовідносини поширюються норми чинного податкового законодавства, яке є спеціальним, зокрема, Податковий кодекс України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013р. №779.
Вищевикладене повністю спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зобов'язання здійснити її облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за встановленими формами обліку: по прізвищу, імені, по батькові, без застосування ідентифікаційного номера, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зобов'язання здійснити її облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за встановленими формами обліку: по прізвищу, імені, по батькові, без застосування ідентифікаційного номера, відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.