04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" березня 2015 р. Справа№ 910/28636/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Федорчука Р.В.
Авдеєва П.В.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 30.03.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 (повне рішення складено 10.02.2015)
у справі №910/28636/14 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово»
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»
про стягнення 7 744,12 грн.,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на користь ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» 7 744,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» у задоволенні позовних вимог повністю.
В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
Ухвалою від 27.02.2015 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Лобань О.І., прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/28636/14 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.
Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015, у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. на лікарняному, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Авдеєв П.В.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово» на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 - без змін.
Представник позивача брав участь у судовому засіданні в якому надавав свої пояснення, заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 - без змін.
Представники відповідача участі в судовому засіданні не брали, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явились в судове засідання, були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
03.06.2013 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово» (страховик) та Бойко Оксаною Василівною (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту КА №104509, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер АА8538ВМ.
10.12.2013 на перехресті вул. Почайнинської та вул. Хорива в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням страхувальника та транспортного засобу «Hyundai Santa Fe», державний реєстраційний номер АА0740ЕХ під керуванням Студьонова Сергія Анатолійовича.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою №9316326 про дорожньо-транспортну пригоду та довідкою про ДТП Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Hyundai Santa Fe», державний реєстраційний номер АА0740ЕХ, Студьоновим Сергієм Анатолійовичем вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Подільського районного суду міста Києва від 24.12.2013 в адміністративній справі №758/16167/13-п.
Відповідно до звіту №2809/1984 від 21.01.2014, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» д.р.н. АА8538ВМ склала 9 594,05 грн. Вказаний звіт складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Універсал Асістанс-Україна».
Підпунктом 7.5.3. п. 7.5. договору страхування закріплено порядок визначення розміру страхового відшкодування - профільна СТО за направленням страховика.
Згідно з рахунку профільного СТО - ТОВ «Ніко Україна» №00502/00000360 від 16.01.2014 вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ складає 9 294,12 грн., а сума страхового відшкодування розрахована з урахуванням безумовної франшизи в розмірі 550,00 грн. та складає 8 744,12 грн.
На підставі страхового акту №104509/1 від 30.01.2014 страховик виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 8 744,12 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1110 від 06.03.2014, відповідно до якого ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» перерахувало кошти за відновлювальний ремонт транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», д. р. н. АА8538ВМ на рахунок профільного СТО ТОВ «Ніко-Україна».
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб «Hyundai Santa Fe», державний реєстраційний номер АА0740ЕХ, застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Каштан», що підтверджується страховим полісом №АЕ/198780.
23.05.2015 ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» звернулось до ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за фактом ДТП від 10.12.2013 на загальну суму 8 744,12 грн.
Однак, ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» сплату страхового відшкодування не здійснило, у зв'язку з чим, у грудні 2014 року ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» про відшкодування майнової шкоди у розмірі 7 744,12 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи).
При прийнятті оскаржуваного рішення суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Судом встановлено, що цивільно-правові відносини між позивачем, як страховиком, та Бойко Оксаною Василівною, як страхувальником, виникли на підставі укладеного ними 03.06.2013 договору №104509 добровільного комплексного страхування наземного транспорту.
У той же час, відносини між відповідачем та позивачем виникли на підставі чинного законодавства України.
Нормами ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1188 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Оскільки, постановою Подільського районного суду міста Києва від 24.12.2013, встановлена вина у спричинені ДТП Студьонова С.А., який керував автомобілем «Hyundai Santa Fe», державний реєстраційний номер АА0740ЕХ, страхувальником якого є ПрАТ «Страхова компанія «Каштан», у позивача перейшло право зворотної вимоги до відповідача в межах суми 8 744,12 грн.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом №АЕ/198780 становить 1 000,00 грн. Строк дії з 14.12.2012 по 13.12.2013. При цьому, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну за вказаним полісом становить 50 000,00 грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування, яку просить стягнути позивач з відповідача становить 7 744,12 грн.
Стосовно посилань скаржника на те, що рахунок профільного СТО - ТОВ «Ніко Україна» №00502/00000360 від 16.01.2014 не є належним доказом розміру завданої матеріальної шкоди колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтями 22, 29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 №16.
Тобто, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
Таким чином, з огляду на вищенаведене та враховуючи те, що умовами договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту передбачено, що розмір страхового відшкодування визначається профільним СТО за направленням страховика, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів зазначає, що з урахуванням вимог п. 36. 4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наявність страхового акту, рахунку відповідно до якого здійснено відновлювальні роботи пошкодженого застрахованого транспортного засобу є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
З огляду на вищенаведене, з ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на користь ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» підлягає стягненню 7 744,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» - без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі №910/28636/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/28636/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді Р.В. Федорчук
П.В. Авдеєв