04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" березня 2015 р. Справа№ 925/1852/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченка Е.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Ткаченка Б.О.
при секретарі Грабінській Г.В.
За участю представників:
від позивача: Ходжалиєва С.М.
від відповідача: Драченко В.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2014р.
у справі №925/1852/14 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія»
до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про стягнення 993 285,50 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення з останнього суму заборгованості за поставлений товар за Договором №03/09-1/13 від 03.09.2013р. з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 959 649,42 грн., суму 3% річних від розміру боргу в розмірі 22 791,01 грн., суму пені за прострочку сплати за товар в розмірі 10 845,07 грн., а також про стягнення з відповідача судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2014р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2014р., прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «Перша паливна компанія» задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, неповнотою з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, дійсним обставинам справи.
Апелянт вказує про те, що відповідачем неналежним чином виконані умови Договору №03/09-1/13 від 03.09.2013р. щодо оплати товару, а тому заборгованість має бути стягнута в судовому порядку. При цьому, скаржник зазначає про те, що строк виконання обов'язку по оплаті у відповідача настав.
Відповідач - Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України», надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2014р. без змін.
Відповідач зазначає про те, що за умовами Договору №03/09-1/13 від 03.09.2013р. строк для оплати розпочинається тільки за умови повного виконання позивачем пунктів 4.1., 4.2., 5.4., 6.5. цього Договору, а оскільки вказані пункти не виконані, то, як вказує відповідач, обов'язок сплатити товар не настав.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.02.2015р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.
03 вересня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія», як постачальником, та Дочірнім підприємством «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як покупцем, був укладений Договір №03/09-1/13, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця бітум залізничним транспортом окремими партіями згідно підписаних сторонами Специфікацій, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар.
Таким чином, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначні індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Так, в п. 1.2. Договору вказано: найменування товару: бітум дорожній БНД 60/90 (70/100, 90/130). Орієнтовна кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього Договору становить 300т. Остаточна кількість товару складається з кількості товару у всіх партій, поставлених на підставі Специфікацій. Кількість партії товару, що поставляється за цим Договором, вказується сторонами у Специфікаціях, де узгоджується точний об'єм поставки тієї або іншої партії товару, а також вказуються граничні показники (мінімальний та максимальний або процент відхилення, уникнути яких неможливо через технічні особливості поставки товару) об'єму поставки тієї або іншої партії товару.
Згідно з п. 1.3. Договору обсяги придбання товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансового стану покупця: зазначена в пункті 1.2. Договору кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається відповідно до підписаних сторонами Специфікацій, оформлених згідно вимог цього Договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами, визначає кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього Договору, та не зобов'язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна Договору.
У пунктах 3.1. - 3.4. Договору зазначено, що орієнтовна ціна цього Договору становить 2 385 900,00 грн., в тому числі ПДВ 397 650,00 грн. Загальна вартість товару за цим Договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього Договору та відповідно до Специфікацій до Договору. Ціна цього Договору може зменшена за взаємною згодою сторін, проте підлягає обов'язковому зменшенню в залежності від реального фінансування видатків покупця. Ціна за одиницю товару з урахуванням транспортних витрат та відповідно до визначених нижче умов поставки на дату укладання Договору становить 7 953,00 грн. з ПДВ за тонну бітуму. Ціна за одиницю товару та ціна Договору може змінюватись за двостороннього письмовою згодою сторін, про що укладається Додаткова угода до Договору.
У відповідності до п. 5.2. Договору зобов'язання постачальника по поставці товару в рамках Договору виникає після підписання сторонами відповідної специфікації до даного Договору, в якій сторони фіксують конкретний об'єм партії товару. Поставка парті товару в межах граничних показників (мінімальний і максимальний об'єм поставки або процент відхилення, вказаний у відповідній специфікації) є поставкою товару належної кількості.
Відповідно до п. 5.3. Договору поставка товару (кожної окремої партії товару), в рамках цього Договору, здійснюється у порядку і в строки, передбачені в Специфікаціях до цього Договору.
Згідно з п. 5.4. Договору протягом 5 робочих днів з дати прибуття товару на станцію призначення сторонами оформляється Акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Зобов'язання постачальника щодо поставки партії товару вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару та надання документів, зазначених в п.п. 4.2., 5.6. Договору. Датою передачі товару від постачальника покупцю вважається дата підписання акту приймання-передачі товару. Право власності на товар та всі ризики по його страті (пошкодженню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі товару.
В п. 5.6. Договору сторони визначили, що постачальник зобов'язаний одночасно з відправленням товару передати факсом або електронною з подальшим надсиланням оригіналів поштою покупцеві копії наступних документів: податкову накладну; акт прийому-передачі товару, рахунок-фактуру (рахунок), залізнична накладна, Сертифікат або паспорт якості або інші документи, підтверджуючі якість товару відповідно до законодавства.
Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 60 календарних днів після отримання товару відповідно до п. 5.4. Договору на підставі отриманого постачальником рахунку-фактури (рахунку) та виконання постачальником пункту 5.6. Договору. При затримці виконання п. 5.6. Договору відлік строку оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів. Оплата послуг постачальника, визначених у п. 3.7. цього Договору, проводиться покупцем в порядку безготівкового розрахунку за результатами кожного звітного місяця на підставі акта наданих послуг та рахунку виконавця. Акт наданих послуг підписується сторонами до 5-го числа місяця, наступного за звітним. Оплата послуг повинна бути здійснена покупцем протягом 60 календарних днів, відлічуваних з моменту підписання сторонами акту наданих послуг та отримання рахунку постачальника. Платіжні документи за цим Договором оформляються згідно з чинним законодавством із дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів з обов'язковим зазначенням номера Договору, за яким здійснюється переказ грошових коштів.
Згідно з п. 4.3. Договору датою оплати вважається дата зарахування грошових кошів банківською установою на поточний рахунок постачальника.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення боргу за Договором №03/09-1/13 від 03.09.2013р. через неналежне виконання його умов, а саме основного з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 959 649,42 грн., 3% річних у розмірі 22 791,01 грн., пені у розмірі 10 845,07 грн.
Судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що 03.09.2013р. позивачем та відповідачем до Договору №03/09-1/13 від 03.09.2013р. була складена Специфікація №1, за якою сторони визначили про поставку товару - бітуму дорожнього 70/100, в кількості 180,000 тон, за ціною 7 953,00 грн., на загальну вартість 1 431 540,00 грн.
В пункті 2 Специфікації №1 зазначено базис поставки товару - СРТ ст. призначення: ст. Білозір'я; код станції: 424102; вантажоодержувач: філія «Черкаське ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор», код 3587; поштова адреса вантажоодержувача: 19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 23.
Згідно з п. 3 та п. 4 Специфікації №1 строк поставки партії товару встановлюється сторонами 10 днів з моменту підписання даної Специфікації. Право власності на товар переходить до покупця з дати підписання Акту приймання-передачі товару.
Апеляційним господарським судом встановлений факт поставки товару позивачем відповідачем.
Так, як зазначено вище, умовами Договору передбачено, що зобов'язання позивача, як постачальника, щодо поставки партії товару вважаються виконаними з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі товару та надання документів, зазначених в п.п. 4.2., 5.6. Договору (п. 5.4. Договору).
Тобто, підтвердженням виконання зобов'язання з поставки товару є підписаний сторонами Акт приймання-передачі товару та належний доказ на підтвердження надання позивачем відповідачеві наступних документів: податкова накладна, рахунок-фактура, залізнична накладна, сертифікат або паспорт якості або інші документи, що підтверджують якість товару відповідно до законодавства.
При цьому, судова колегія відмічає, що п. 5.6. Договору визначено, що документи передаються факсом або електронною з подальшим надсиланням оригіналів поштою.
До матеріалів справи наданий Акт прийому-передачі товару від 08.09.2013р., який підписаний як позивачем, так і відповідачем, який фіксує передачу від позивача до відповідача бітуму нафтового дорожнього марки 70/100 в кількості 172,200 тонн на загальну суму з ПДВ 1 369 506,60 грн.
Також в матеріалах справи міститься чек пошти за №1339 про відправку 16.09.2013р. відповідачеві рекомендованого листа.
Позивач стверджує, що цим листом відповідачеві були відправлені всі необхідні документи, які передбачені умовами Договору.
Апеляційний суд відмічає, що з даного чеку не вбачається, що саме направлялось відповідачеві 16.09.2014р.
Разом з тим, при дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що документи, передбачені п. 5.6. Договору відповідачеві було надано.
Доказом того, що відповідач мав у своєму розпорядженні рахунок-фактуру на оплату поставленого позивачем товару, є те, що, частково сплачуючи борг, відповідач у призначенні платежу посилався на рахунок №1067 від 08.09.2013р.
Також з копії транспортної залізничної накладної, яка є основним перевізним документом при залізничному перевезенні та супроводжує вантаж до станції призначення і передається вантажоодержувачеві разом з вантажем, вбачається, що відповідач отримав товар 08.03.2013р.. Отже, враховуючи також, що при цьому будь-яких комерційних актів чи актів загальної форми залізницею не складалося, то доводи відповідача про відсутність у нього цього документу є безпідставними.
Крім того, в транспортній залізничній накладній вказано про те, що відправником додано документ про якість або сертифікат на продукцію №701 від 02.09.2013р. В свою чергу це спростовує доводи відповідача про відсутність у нього документів про якість товару.
Згідно наданого позивачем реєстру виданих податкових накладних, відповідачеві видана податкова накладна на поставлену партію товару від 04.09.2013р. В реєстрі отриманих податкових накладних відповідача міститься податкова накладна від 04.09.2013р. на отриманий товар на суму 1 369 506,60 грн.
Таким чином, враховуючи підписання сторонами Акту приймання-передачі товару від 08.09.2013р. та надання позивачем відповідачеві всіх передбачених пунктами 4.2. та 5.6. Договору документів, зобов'язання позивача з поставки товару на загальну суму 1 369 506,60 грн. є виконаними.
При цьому суд відмічає, що відповідачем не були надані зауваження щодо якості поставленого позивачем товару, як в момент отримання цього товару, так і в ході розгляду даної справи.
За умовами Договору розрахунки за поставлений товар проводяться відповідачем шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 60 календарних днів після отримання товару відповідно до п. 5.4. Договору на підставі отриманого постачальником рахунку-фактури (рахунку) та виконання постачальником пункту 5.6. Договору. При затримці виконання п. 5.6. Договору відлік строку оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів.
Зі Специфікації №1 від 03.09.2013р. на поставку партії товару вбачається, що покупець (відповідач у справі) зобов'язується оплатити вартість партії товару, що відображена в Специфікації, рахунках та/або накладних документах на товар в такому порядку: 100% оплата вартості товару протягом 60-ти календарних днів з моменту отримання товару.
Таким чином, умовами, які містяться в Специфікації, сторони визначили порядок оплати партії товару, яка є предметом цієї Специфікації, що не заборонено положеннями Договору, а саме оплата саме цієї партії товару має бути здійснена протягом 60-ти календарних днів з моменту отримання відповідачем товару.
Оскільки Акт приймання-передачі товару складений 08.09.2013р., то ця партія товару мала були сплачена відповідачем у строк до 07.11.2013р.
Відповідач своє зобов'язання по оплаті товару виконав частково, сплативши позивачеві 01.11.2013р. 285 000,00 грн. та 08.01.2014р. 240 000,00 грн. Всього відповідачем сплачено 525 000,00 грн.
Таким чином, у відповідача перед позивачем рахується заборгованість за Договором в сумі 844 506,60 грн. (1 369 506,60 грн. - 525 000,00 грн.)
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума боргу в розмірі 844 506,60 грн.
Позивач просить стягнути також суму пені за порушення строків оплату товару за Договором в сумі 10 845,07 грн.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 9.5. Договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені в разі порушення строків оплати товару.
У відповідності до п. 9.10. Договору сторони домовились, що загальний розмір відповідальності покупця (відповідача у справі) за цим Договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов'язань покупця.
Судом встановлено, що пеня позивачем нарахована за період з 16.11.2013р. по 17.05.2014р. з урахуванням п. 9.10 Договору.
Отже, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума пені в розмірі 10 845,07 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних витрат складає суму 115 142,82 грн., розмір 3% річних - 22 791,01 грн. Контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних витрат відповідачем до матеріалів справи не надано.
Суд відмічає про правильність розрахунку позивача та стягує з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 22 791,01 грн. та інфляційні витрати в розмірі 115 142,82 грн.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Позивачем доведено належними засобами доказування наявність у відповідача боргу за Договором, при цьому відповідачем не спростовані доводи позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2014р. у справі №925/1852/14 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» задовольнити.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (18006, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, б. 389, п/р 26007113100294 в Черкаському Центральному відділенні ПАТ «Укрінбанк», МФО 300142, Код ЄДРПОУ 31141625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» (01003, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, к. 202, п/р 26007962498714 в Відділенні №12 ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 38038596) 844 506,60 (вісімсот сорок чотири тисячі п'ятсот шість грн. 60 коп.) грн. основного боргу, 10 845,07 (десять тисяч вісімсот сорок п'ять грн. 00 коп.) грн. пені, 22 791,01 (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто одна грн. 01 коп.) грн. 3% річних, 115 142,82 (сто п'ятнадцять тисяч сто сорок дві грн. 82 коп.) інфляційні витрати.
5. Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (18006, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, б. 389, п/р 26007113100294 в Черкаському Центральному відділенні ПАТ «Укрінбанк», МФО 300142, Код ЄДРПОУ 31141625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» (01003, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, к. 202, п/р 26007962498714 в Відділенні №12 ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 38038596) 19 865,71 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 71 коп.) грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 9 932,85 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві грн. 85 коп.) грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.
7. Справу №925/1852/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Е.О. Шевченко
Судді В.О. Зеленін
Б.О. Ткаченко