Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"02" квітня 2015 р. Справа № 927/450/15
Позивач: ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 14000
Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Домобудівник",
код ЄДРПОУ 01272976, вул. Щорса, 59-а, м. Чернігів, 14011
Предмет спору: про стягнення 3953,12 грн.
Суддя Белов С.В.
Представники сторін:
Позивача: ОСОБА_1
Відповідача: не з"явився
ОСОБА_1 подав позов до Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3953,12 грн.
Керуючим санацією 02.04.2015 року подано відзив на позовну заяву, в якому керуючий санацією вимоги позивача визнав в повному обсязі.
Позивачем подано заву про зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на два дні роботи, до суми 3825,6 грн.
В судовому засіданні 02 квітня 2015 року позивач виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі. Позивач заявив, що заробітна плата на даний час йому не виплачена.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.
Клопотання про залучення документів до матеріалів справи, підлягає задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05 листопада 2013 року порушено провадження у справі № 927/1361/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельної Компанії "Домобудівник".
У відповідності до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов'язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника.
ОСОБА_1 працював в ПАТ "Будівельна компанія "Домобудівник" , та була звільнена з роботи за згодою сторін 27.06.2014 року (наказ від 27.06.2014 року №96-ВК).
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3953,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.12.2014 року по 20.03.2015 року включно.
Відповідно до ст. 117 Кодексу Законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу Законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
При вирішенні спору в цій частині та визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до стягнення з відповідача, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", у разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Заходи, встановлені ст. 117 Кодексу Законів про працю України, є відповідальністю роботодавця перед працівником в разі несвоєчасного розрахунку при звільненні.
Підставою для застосування такої відповідальності судом є не лише сам факт порушення строків розрахунку при звільненні, встановлених статтею 116 Кодексу Законів про працю України, а й вина власника щодо працівника.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У постанові Верховного суду України від 04 лютого 2015 року у справі № 927/741/13, зазначено, що аналіз норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року
У відповідності до довідки Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" від 15.09.2014 року № 252, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 при 8 годинному робочому дні становить 63,76 грн.; за годину - 7,97 грн.
Враховуючи те, що позивачем в судовому засіданні подана заяви про зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на два дні роботи, до суми 3825,6 грн., суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 22.12.2014 року по 18.03.2015 року включно (за 60 робочих днів) у розмірі 3825,60грн.
Розрахунок: 60 (кількість робочих днів) х 63,76 грн. (середньоденна заробітна плата) = 3825,60 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1827,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 117 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82 - 85 ГПК України, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" (вул. Щорса, 59-а, м. Чернігів, 14011, код ЄДРПОУ 01272976) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3825,6 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" (вул. Щорса 59-а, м. Чернігів, 14011, код ЄДРПОУ 01272976) судовий збір на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) у розмірі 1827,00 грн.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Белов С.В..
.