25 березня 2015 року м. Київ К/800/13404/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Тетіївському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Ухвалою судді Тетіївського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року позов ОСОБА_1 за період з 1 січня по 21 серпня 2014 року залишено без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 3 лютого 2015 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, відмовлено в задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року скасовано ухвалу судді першої інстанції від 22 січня 2015 року, а позовні вимоги за період з 1 січня по 21 липня 2014 року залишено без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року, прийнятою за наслідками розгляду справи у відкритому судовому засіданні, скасовано постанову суду першої інстанції, а позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 липня по 2 серпня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на безпідставне залишення частини позовних вимог без розгляду та необґрунтованість відмови в задоволенні позовних вимог за період з 3 серпня по 31 грудня 2014 року, просить скасувати судові рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд.
Відповідно до статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 1832 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем оскаржується постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови суду першої інстанції, прийнятої у скороченому провадженні.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року слід відмовити.
Щодо ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року, то апеляційний суд зазначив, що виплати, які просив стягнути позивач на свою користь виплачуються йому щомісячно, а тому він знав про порушення своїх прав під час отримання державної та додаткової пенсії в меншому розмірі, але з позовом звернувся до суду лише 21 січня 2015 року.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарг та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Тетіївському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак