18 березня 2015 року м. Київ В/800/1342/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів
судді-доповідача Шипуліної Т.М.
суддів: Бившевої Л.І., Бухтіярової І.О., Ланченко Л.В., Лосєва А.М,
перевіривши матеріали заяви Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 у справі №2а-575/11/2670 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, третя особа - Спільне підприємство «Каштан Петролеум Лтд» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, за участю прокурора Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.
Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 8 та 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 у справі №2а-15323/12/2670 (К/800/29370/13), від 01.04.2014 у справі №2а-9346/10/1370 (К/800/14449/13) та зазначає, що у вказаних справах та у даній справі Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.
Разом з тим, обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.
Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем валових витрат з огляду на те, що послуги зі зберігання нафти не мали безоплатного характеру, а податковим органом не доведено у судовому процесі нікчемності як правочину з оренди свердловин, так і правочину, укладеного щодо спільної діяльності.
В той час, як зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 у справі №2а-9346/10/1370 (К/800/14449/13) вбачається, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що послуги зберігання отримані позивачем безоплатно, а досліджені у сукупності докази спростовують реальність господарських операцій щодо надання позивачу рекламних послуг.
Таким чином, мова йде про застосування норм матеріального права до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Окрім того, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що має місце у справі №2а-15323/12/2670 (К/800/29370/13) не розв'язує спір по-суті та свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів, належить до порушення процесуального права, що не є підставою для перегляду ухвали в порядку Глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.
Враховуючи викладене, у Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області відсутні підстави, передбачені статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, для порушення питання щодо розгляду заяви Вищим адміністративним судом України про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Відмовити Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області у задоволенні вимоги про допуск справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 у справі №2а-575/11/2670 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, третя особа - Спільне підприємство «Каштан Петролеум Лтд» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, за участю прокурора Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: _________________ Т.М. Шипуліна
Судді: _________________ Л.І. Бившева
_________________ І.О. Бухтіярова
_________________ Л.В. Ланченко
_________________ А.М. Лосєв