03 березня 2015 року м. Київ В/800/828/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),
Костенка М.І., Приходько І.В., Рибченка А.О., Сіроша М.В.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014 № К/9991/32898/11
у справі № 2а-13778/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Мастер Ед Україна"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У лютому 2015 року (12.02.2015 згідно штампу поштового конверту) Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014 № К/9991/32898/11.
Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014 № К/9991/32898/11 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, зокрема пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства".
На підтвердження зазначеного заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.11.2014 № К/9991/72638/11, в якій, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права за аналогічних обставин.
Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Так, у справі, про перегляд судового рішення якої поставлено питання у заяві, податковий орган посилався на відсутність зв'язку з господарською діяльністю витрат платника податку на придбання інформаційних послуг, послуг із маркетингового дослідження та аналізу. Підтримуючи позицію судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами обставин та доказів, що свідчать про використання платником податків придбаних послуг у своїх контрагентів у власній господарській діяльності та відсутності будь - яких доводів податкового органу на спростування факту поставки вказаних послуг на адресу платника податку його контрагентами.
Разом з тим, зі змісту ухвали касаційної інстанції, наданої як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України, визначивши характер спірних правовідносин, зміст правової вимоги та матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, застосовував норми матеріального права з урахуванням встановлених попередніми судами обставин справи про те, що доводи державного податкового органу про відсутність зв'язку понесених витрат на оплату праці та на придбання будівельних матеріалів та послуг з господарською діяльністю платника податку є обґрунтованими, оскільки виплати заробітної плати працівникам здійснювались у період простою виробництва, тобто підприємство не здійснювало виробництво товару (хлібобулочних виробів) та не реалізовувало його, а приміщення, яке потребувало ремонту, у зв'язку з чим вартість придбаних будівельних матеріалів та послуг було віднесено складу валових витрат, перебувало в оренді, а умовами договору оренди було передбачено обов'язок орендодавця відшкодувати орендарю вартість ремонтних робіт.
Крім того, ухвалення різних за змістом рішень суду касаційної інстанції у справах, предметом доказування у яких становили обставини, що зазначені вище, стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.
Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -
У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014 № К/9991/32898/11 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Карась О.В.
Судді Костенко М.І.
Приходько І.В.
Рибченко А.О.
Сірош М.В.