11 березня 2015 року м. Київ В/800/1078/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),
Бившевої Л.І., Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Степашка О.І.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2014 № К/800/64323/13
у справі № 2а-1283/10/2670
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
У лютому 2015 року (25.02.2015 згідно штампу вхідної кореспонденції суду) Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2014 № К/800/64323/13.
Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2014 № К/800/64323/13 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства щодо наслідків перевищення платником податків граничного обсягу виручки (500 тис. грн.), встановленої Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28.06.1999 № 746/99).
На підтвердження зазначеного заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014 № К/9991/56059/11 та від 16.12.2014 № К/800/15201/14, в яких, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права за аналогічних обставин.
Так, у справі № 2а-1283/10/2670, про перегляд судового рішення якої поставлено питання у заяві, підтримуючи позицію судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами обставин та доказів, що нарахування та виплата сум коштів на користь платника податків різними юридичними особами, внаслідок чого відбулося перевищення граничного обсягу виручки (500 тис. грн.), переважно не була пов'язана із господарською діяльністю такого платника.
А у справах № 2а-23396/10/0570 (№ К/9991/56059/11) та № 2а-7274/10/2670 (№ К/800/15201/14), рішення яких було надано як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України, визначивши характер спірних правовідносин, зміст правової вимоги та матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, у справі № 2а-23396/10/0570 застосовував норми матеріального права з урахуванням встановлених попередніми судами обставин справи у їх сукупності про перевищення платником податків граничного обсягу виручки (500 тис. грн.), яке відбулося внаслідок внесення платником податку на рахунок коштів, що є виручкою від господарської діяльності, а у справі № 2а-7274/10/2670 - про недекларування отриманих доходів у межах господарської діяльності.
Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.
Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -
У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2014 № К/800/64323/13 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Карась О.В.
Судді Бившева Л.І.
Бухтіярова І.О.
Веденяпін О.А.
Степашко О.І.