10.03.2015 р. м. Київ К/800/36504/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі в Автономної Республіки Крим до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Рассвет" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі в Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, -
Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі в Автономної Республіки Крим звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Рассвет" суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по п.п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2012 року в розмірі 4808,47 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі в Автономної Республіки Крим не погодилось з постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, на підставі наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
СВК "Рассвет" зареєстрований в УПФУ в Чорноморському районі АР Крим, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, реєстраційний номер-27-04-03-69.
Управлінням було пред'явлено відповідачу до відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за за вересень 2012 року складає 4808,47 грн.
Згідно з розпорядженням Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим від 19 липня 2001 року №333-р КСП "Дальний" було ліквідовано та його правонаступниками стали: Сільськогосподарське виробниче підприємство "Рассвет", Сільськогосподарське виробниче підприємство "Колос", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дальний", Агрофірма "Александр", Агрофірма "Мурад", Агрофірма "Халил", Приватне підприємство "Дальний".
Також встановлено, що СВК "Рассвет" є одним із правонаступників КСП "Дальний".
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відшкодування фактичних витрат пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", має проводитися правонаступниками КСП "Дальний", а саме: СВК "Рассвет", СВК "Колос", СВТ "Дальний", АФ "Александр", АФ "Мурад", АФ "Халил", ПП "Дальний", відповідно до роздільного акта (балансу), а витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, має покриватися зазначеними підприємствами - правонаступниками пропорційно до стажу роботи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом першим статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом першим статті 2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Розрахунки суми відшкодування здійснюються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1.
Пунктом 6.4. зазначеної Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісячно до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду вказану в повідомленні суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Господарського кодексу України, у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права й обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Враховуючи зазначене, відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій проводиться правонаступниками відповідно до роздільного акта (балансу).
При цьому витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки частка відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій для кожного з правонаступників визначається виключно на пропорційній основі, виходячи з об'єму переданих майнових прав й обов'язків, відповідно до роздільного акта (балансу).
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі в Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець