Справа № 683/3526/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук Л.А.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
26 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Швець А.І.,
прокурора: Клименка Дмитра Сергійовича;
відповідача: Мельничука Миколи Степановича;
представників відповідача: Григорука Сергія Васильовича, Кравчук Юлії Григорівни;
третьої особи: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора до Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
Старокостянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом до Старокостянтинівського міського голови Мельничука М.С., в якому просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не звільнення директора комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (далі КП ВКГ) «Водоканал» Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 з займаної посади відповідно до статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; зобов'язати відповідача розглянути питання щодо звільнення останнього з посади.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2015 року даний позов задовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалою суду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1.
У судовому засіданні апелянт, його представники та третя особа підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що зроблений за наслідками неправильного застосування норм матеріального права.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Старокостянтинівського районного суду від 09.07.2014 року у справі № 3/683/669/2014, яка набрала законної сили, директора КП ВКГ «Водоканал» Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП (а.с.9).
Листом від 07.11.2014 року № 99-3555-вих-14 (а.с. 7) Старокостянтинівський міжрайонний прокурор повідомив відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення ОСОБА_1 та запропонував відповідачу розглянути питання щодо його звільнення з займаної посади у відповідності до вимог частини другої статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Відповідач листом від 11.11.2014 року № 47/03-39-2591/2014 (а.с. 6) повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, оскільки його притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 172-7 КУпАП не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Зі змісту постанови Старокостянтинівського районного суду від 09.07.2014 року у справі № 3/683/669/2014, яка набрала законної сили, слідує, що директора КП ВКГ «Водоканал» Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП (а.с.9).
Даною постановою доведено винність ОСОБА_1 в порушенні ст. 14 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", а не як зазначив суд першої інстанції ст. 9 Закону.
Статтею 29 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що нагляд за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення визначені статтею 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Так, абзацом другим частиною другої вказаної статті визначено, що інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.
Статтями 6-10 Закону встановлені обмеження щодо використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання дарунків (пожертв), роботи близьких осіб та обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Приписами ст. 14 вказаного Закону визначено основні, пов'язані з конфліктом інтересів, обов'язки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
Згідно пункту 7-1 частини першої, частини другої статті 36 Кодексу законів пре працю України підставою припинення трудового договору є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність дій відповідача та про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП ВКГ «Водоканал» Старокостянтинівської міської ради, оскільки притягнення його до адміністративної відповідальності не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а відтак, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича задовольнити повністю.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора до Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Прийняти нову постанову, яку у задоволенні позову Старокостянтинівського міжрайонного прокурора до Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 02 квітня 2015 року.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Боровицький Олександр Андрійович
Сушко Олег Олександрович