Справа № 671/32/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бабій О.М.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
26 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області про визнання нечинною відмови у призначенні пільгової пенсії та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
В січні 2015 року Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області про визнання нечинною відмови відповідача в призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2015 року даний позов задовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції- без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Позивач з січня 1975 року працював в колгоспі "Росія" в с. Лозова Волочиського району Хмельницької області. Після служби в армії, починаючи з 14.01.1982 року по 2000 рік позивач продовжив працювати в цьому ж господарстві трактористом. З 06.04.2009 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу трактористом в ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія", де працював до 13.10.2009 року. Далі з 26.04.2010 по 08.12.2010 року позивач продовжив працювати трактористом у ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія". З 26.01.2011 року по 13.04.2011 року він працював на громадських роботах у ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія" і отримував допомогу по безробіттю. Надалі з 14.04.2011 року по 21.10.2011 року, з 26.03.2012 року по 18.12.2012 року та з 03.04.2013 року по 08.11.2013 року позивач працював трактористом у ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія". З 26.03.2014 року Позивача прийнято на роботу трактористом в ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія", де він працює по теперішній час.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як правильно встановлено судом першої інстанції факт роботи ОСОБА_2 підтверджується дослідженими письмовими доказами, а саме: паспортними даними позивача; копією свідоцтва про народження; копією трудової книжки колгоспника НОМЕР_1; копіями трудової книжки ОСОБА_2; довідками № В 689, № В 690 від 06.10.2014 року, а також № В 606, № В 607 від 12.09.2014 року, виданими Волочиським районним трудовим архівом Хмельницької області; довідкою № 162 від 16.12.2014 року, виданою ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія".
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наведеними доказами підтверджується, що загальний стаж ОСОБА_2 після досягнення ним віку 55 років, тобто станом на 01 жовтня 2014 року, становив більше 30 років і фактично позивач працював трактористом в одному і тому ж господарстві, яке періодично було реформоване. Отже, фактично вся виробнича діяльність позивача була безпосередньо пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують того, що пільговий стаж Позивача на посаді тракториста на момент досягнення ним 55 років становив більше 30 років.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скарги виходячи із наступного. Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.п. 20, 23, 24 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги і тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є неправомірною, а тому його права підлягають захисту.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Боровицький Олександр Андрійович
Сушко Олег Олександрович