31 березня 2015 р. Справа № 107292/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Бориславської міської ради на постанову Бориславського районного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради про скасування рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Бориславської міської ради про скасування рішення Бориславської міської ради від 31 жовтня 2011 року № 411 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати Бориславську міську раду Львівської області прийняти рішення, яким визнати право позивача на користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м.
В судовому засіданні позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично зменшив позовні вимоги, просить визнати нечинним (скасувати) пункт третій рішення Бориславської міської ради від 31.11.2011 р. № 411 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та зобов'язати Бориславську міську раду Львівської області на черговій сесії розглянути питання про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з передачею її безоплатно у власність площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивує тим, що 9 серпня 2011 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для будівництво та обслуговування житлового будинку розміром 1000 кв.м за адресою АДРЕСА_1. Рішенням Бориславської міської ради від 31 жовтня 2011 року № 411 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки за вищезгаданою адресою.
Не погоджуючись із даною постановою суду першої інстанції, Бориславська міська рада оскаржила її в апеляційному порядку, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену постанову скасувати. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка розташована в історично сформованому середовищі в районі існуючої індивідуальної житлової забудови, громадських будівель та торгових закладів. Через спірну земельну ділянку проходить проїзд до двох житлових будинків і використовується як стоянка для автомобілів. Частина ділянки потрапляє в зону планувальних обмежень щодо будівництва житлових будинків_ охоронна зона ЛЕП. Відповідно до містобудівельних норм спірна земельна ділянка є непридатною для забудови та перекриває заїзд до житлового будинку. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Спірна земельна ділянка є непридатною для забудови та перекриває заїзд до житлових будинків АДРЕСА_2 , використовується як проїзд та стоянка. Згідно містобудівельної документації, генерального плану м. Борислава , погодженого рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради народних депутатів від 21 вересня 1979 року №334 та корегованого генерального плану 2004-2011 років, який в даний час проходить експертизу та затвердження, в даній житловій забудові є громадська будівля клуб «Шахтар». Згідно вимог ДБН А2.2-3-2004, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів біля громадських будинків повинні бути облаштовані автостоянки з розрахунковою кількістю машино-місць.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відмова у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладена оскаржуваним рішенням, прийнята всупереч висновку управління Держкомзему у м. Бориславі № 252 від 25 серпня 2009 року про погодження можливості відведення земельної ділянки на АДРЕСА_4 площею 1000 кв. м., висновку відділу регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр № 470 - від 12 жовтня 2009 року, що матеріали щодо відбору земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_4 погоджуються та висновку Бориславської міської санітарно - епідеміологічної станції № 2236 від 16 вересня 2009 року із якого видно, що Бориславська СЕС не заперечує можливість відведення земельної ділянки площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування будинку по АДРЕСА_4 для ОСОБА_1
Крім цього, відповідно кадастрового плану земельної ділянки з експлікацією угідь АДРЕСА_1 (а.с.17) спірна земельна ділянка позначена на вищезгаданому плані під цифрою 7 як незабудована територія (двір), проїзд до будинку АДРЕСА_3 позначено під цифрою «1», як сервітут .
Таким чином, відмова у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладена оскаржуваним рішенням не ґрунтується на підставах, передбачених законом, що має своїм наслідком протиправність цієї відмови та відповідного рішення. Такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.
У відповідності із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно ст. 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до положень п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Згідно із ч. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності,- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зокрема, в містах - в розмірі не більше 0,10 гектара.
Позивач звернувся в порядку ст. 118 Земельного кодексу України до Бориславської міської ради з відповідною заявою, що мала бути розглянута у передбачений законодавством місячний термін.
Відповідно норм ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, законодавством чітко передбачена підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
В даному випадку вказана підстава відсутня, що не заперечується і відповідачами.
В якості підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту 4 землеустрою у рішенні постійної депутатської комісії з питань охорони навколишнього природного середовища , регулювання земельних відносин, будівництва та архітектури від 14 вересня 2011 року №44/4 вказано, спірна земельна ділянка використовується як під'їзд до житлових будинків та стоянка для автомобілів. У спірному рішенні Бориславської міської ради від 31 жовтня 2011 року № 411 причина відмови зазначена, що земельна ділянка використовується як проїзд до житлових будинків.
При цьому будь-яких рішень Бориславської міської ради щодо виділення земельної ділянки під автостоянку іншим фізичним чи юридичним особам не приймалося. Будь-яких документів, що могли би бути розцінені як правовстановлюючі, суду відповідачами не надано і про їх існування не повідомлено.
Судом не приймається до уваги заперечення представника відповідача, а також пояснення свідка ОСОБА_3, щодо вимог ДБН А2.2-3-2004 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, відносно облаштування автостоянки біля громадської будівлі - нежитлової будівлі клубу «Шахтар» за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно договору купівлі продажу (а.с.10) від 14 листопада 2003 року, саме позивач ОСОБА_1 є власником вищезгаданого нежитлового приміщення, і відповідно правовстановлюючих документів зазначена будівля не використовується власником як громадська будівля.
Відмова у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладена оскаржуваним рішенням, прийнята всупереч висновку управління Держкомзему у м. Бориславі № 252 від 25 серпня 2009 року про погодження можливості відведення земельної ділянки на АДРЕСА_4 площею 1000 кв. м., висновку відділу регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр № 470 - від 12 жовтня 2009 року, що матеріали щодо відбору земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_4 погоджуються та висновку Бориславської міської санітарно - епідеміологічної станції № 2236 від 16 вересня 2009 року із якого видно, що Бориславська СЕС не заперечує можливість відведення земельної ділянки площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування будинку по АДРЕСА_4 для ОСОБА_1
Крім цього, відповідно кадастрового плану земельної ділянки з експлікацією угідь АДРЕСА_1 спірна земельна ділянка позначена на вищезгаданому плані під цифрою 7 як незабудована територія (двір), проїзд до будинку АДРЕСА_3 позначено під цифрою «1» як сервітут .
Таким чином, відмова у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладена оскаржуваним рішенням не ґрунтується на підставах, передбачених законом, що має своїм наслідком протиправність цієї відмови та відповідного рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин висновок про наявність підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є безпідставним, що свідчить про його незаконність.
Зобов'язуючи Бориславську міську раду розглянути заяву позивача, суд використовує своє право вийти за межі позовних вимог згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, оскільки це необхідно для захисту прав та інтересів позивача.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання про те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Бориславської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Бориславського районного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/1301/8/2012 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В.В.Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський