10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Березень Ю.В.
Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.
іменем України
"31" березня 2015 р. Справа № 572/5595/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Кузьменко Л.В.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "24" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання виплатити кошти ,
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 24.12.2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 визначеного статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, а також визначеного ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_3 визначене статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячну додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, а також визначене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно з урахуванням проведених виплат.
Визнано противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно із урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції відповідач - УПФУ в Сарненському районі подав апеляційну скаргу, якою посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області, віднесений до 4 категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Водночас позивач має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Судом встановлено, що позивач отримує доплату до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст.39, 51 Закону №796-ХІІ, та підвищення до пенсії як дитині війни передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але у розмірах, встановлених постановою КМУ, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст.39 вищевказаного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у таких же розмірах.
Відповідно до ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", у відповідній редакції, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та № 1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Законів, які встановлюють розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.
Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не було встановлено обмежень щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Обмеження, зокрема, ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено пунктом 6 - 7 Прикінцевих положень Закону України №1622-VII від 31.07.2014 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 03.08.2014 року.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Питання надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "24" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.В. Кузьменко
І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1, 34500
3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації вул. Демократична, 46, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34502
4- Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500
- ,