номер провадження справи 18/14/15
23.03.2015 справа № 908/497/15-г
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 60, офіс 3)
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ)
про стягнення 6551,33 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
До господарського суду Запорізької області 27.01.2015 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" до відповідача публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 6551,33 грн., які складаються з: 5112,20 грн. боргу за поставлений товар на підставі договору № 15/1217 від 30.09.2009 р., 437,40 грн. 3% річних, 1001,73 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування заявлених вимог посилався на ст.ст. 599, 610, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою суду від 28.01.2015 року порушено провадження у справі № 908/497/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/14/15, судове засідання призначене на 20 лютого 2015 року. Розгляд справи відкладався на 19.03.2015 р. та 23.03.2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами та закінчений 23.03.2015 р., судом винесено рішення.
Представники сторін в судові засідання 20.02.2015 р., 19.03.2015 р. та 23.03.2015 р. не з'явились, витребувані судом документи не надали, поважності причин невиконання вимог суду та неявки не зазначили.
Вивчивши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (постачальник, позивач у справі) та публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" (покупець, відповідач у справі) 30.09.2009 р. уклали договір поставки № 15/1217 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується у відповідності з умовами дійсного договору прийняти цю продукцію (товар) та сплатити за неї.
Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, що є невід'ємними частинами дійсного договору (п. 1.2 договору).
Ціна продукції зазначається у специфікаціях, що є невід'ємними частинами дійсного договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору терміни та умови поставки товару вказуються в специфікаціях.
Згідно з п. 6.1 договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладну (у накладній обов'язкове посилання на одержувача продукції), податкову накладну.
Відповідно п. 9 Договору оплата Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в національній валюті України.
На виконання умов договору сторонами складено специфікацію № 5 від 14.09.2011 р. до договору № 15/1217 від 30.09.2009 р., відповідно до якої постачальник повинен поставити наступний товар: труба фурмена з керамічним покриттям 1 ј довжиною 5,5 м., в кількості 1000 шт., загальною вартістю 372036,00 грн. в тому числі ПДВ 62 006,00 грн., умови поставки - DDР м. Краматорськ, склад Покупця, строк поставки - чотири тижні з моменту здійснення передплати з правом дострокової поставки, умови оплати 80% передплати, 20% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів.
На оплату товару виставлений рахунок № СФ-0201 від 14.09.2011 р. на суму 372036,00грн.
Про факт поставки відповідачу товару на загальну суму 372036,00 грн. свідчать видаткова накладна № РН-0000238 від 13.12.2011 р., а також товарно-транспортна накладна № 0000000003 від 13.12.2011 р.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, що підтверджується виписками банку за 16.11.2011 р. на суму 60000,00 грн., за 23.11.2011 р. на суму 100000,00 грн., за 09.12.2011 р. на суму 137628,80 грн., за 12.08.2013 р. на суму 6995,00грн., за 04.09.2013 р. на суму 21600,00 грн., за 11.10.2013 р. на суму 10700,00 грн., за 22.10.2013 р. на суму 30000,00 грн., на загальну суму 366923,80 грн., чим порушив умови договору.
Таким чином, заборгованість за отриманий відповідачем товар складає 5112,20 грн.
Внаслідок порушення відповідачем строків та порядку оплати отриманого товару на його адресу 12.05.2014 р. спрямована претензія № 313 від 12.05.2013 р. з проханням погасити виниклу заборгованість. Претензія отримана 14.05.2014 р. відповідачем, однак залишена без реагування; борг - без оплати.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач за захистом порушених своїх прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 5112,20 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 5112,20 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 437,40 грн. за період з 13.01.2012 р. по 19.11.2014р. та 1001,73 грн. інфляційних втрат за період прострочення з січня 2013 р. по жовтень 2014 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат суд визнав виконаними невірно, з огляду на допущені арифметичні помилки (округлення та кількість днів у році) та метод виконання розрахунку. Перерахувавши належну до стягнення суму 3% річних за період стягнення з 13.01.2012 р. по 19.11.2014 р. та інфляційних витрат за період з січня 2013р. по жовтень 2014 р., суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в частині стягнення 437,00 грн., вимога про стягнення інфляційних витрат задовольняється в частині стягнення 1000,07 грн. В частині стягнення 0,40 грн. 3% річних та 1,66 грн. інфляційних втрат в позові відмовляється.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 60, офіс 3, код ЄДРПОУ 35068455) 5112,20 грн. (п'ять тисяч сто дванадцять грн. 20 коп.) основного боргу, 437,00 грн. (чотириста тридцять сім грн. 00 коп.) 3% річних, 1000,07 грн. (одну тисячу грн. 07 коп.) втрат від інфляції, 1826,43 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн. 43 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 27 березня 2015 р.